Через посушливу погоду аграрії Кіровоградщини призупинили посів озимого ріпаку. Попри це, за площами посіяного, область третя в Україні після Тернопільської та Вінницької.
Озимий ріпак на Кіровоградщині сіють дві з половиною тисячі господарств. Це на 200 більше, якщо порівнювати з минулим роком. Площа запланованих посівів також більша, розповіла Суспільному керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
Запланували посіяти 85 тисяч гектарів. Це на 2% більше порівняно з минулим роком. 70% вже посіяли. Зазвичай ріпак сіють у серпні, цього року розпочали раніше.
"Почали сіяти наприкінці липня, хоча це нетипово для нашого регіону, через те, що була волога. Ріпак сіють на глибину до чотирьох сантиметрів, і дуже важливо, щоб цей шар ґрунту був зволожений. Зараз фактично призупинили, бо чекають вологи й постачання насіння з дистриб’юторських компаній".
Аграрії сіють ріпак через економічну вигоду. За словами фермера з Новоукраїнського району Володимира Волошановського, це стратегічна культура. Вона дає гроші для розвитку господарства, сплати податків та розрахунків з пайщиками. Водночас ріпак вибагливий і любить вологу.
Володимир Волошановський каже, що на одному з полів ріпак вирішили не сіяти через брак вологи. Тут дощ востаннє був два місяці тому.
"Попередник — ярий ячмінь, і сьогодні ми тут хотіли б посіяти ріпак, але у зв’язку з погодними умовами (ви бачите сьогодні, що робиться) я не знаю, що можна зробити. До весни треба, щоб розкис цей ґрунт, і тоді його можна підготувати під посів якоїсь культури. Та тут не те що ріпак, тут ніяку культуру не посієш".
Ще на одному полі наприкінці серпня посіяли озимий ріпак. Перед цим тут ріс горох – один з найкращих попередників для ріпаку. Сходи ріпаку слабкі.
"Ми підготували ґрунт, висіяли ріпак з міндобривами, зробили норму висіву, але на цей час ми сходів практично тут не бачимо. І якщо дощу не буде ще якийсь тиждень-два, буде крах цьому полю".
На третьому полі озимий ріпак посіяли після збору пшениці наприкінці липня, коли були два дощі. Тут паростки видно. Водночас фермер не впевнений, що вони вціліють через те, що за прогнозом посуха триватиме щонайменше 10 днів.
Друга проблема, каже фермер, це продаж цьогорічного врожаю. Володимир Волошановський зберігає в зерносховищі 400 тонн озимого ріпаку. Продати у липні встиг частину. Тоді ціна за тонну була 14 800 гривень, нині — 12 з половиною тисяч.
"Закупівельні, трейдерські організації мало спроможні у зв’язку з логістикою, з воєнним станом. Придунайські, дунайські порти слабо працюють. Але ми все одно стараємося почистити склад, бо він потрібен під кукурудзу. І ми зробимо все для того, щоб продати ріпак".
Ріпак використовують підприємства для перероблення на біопаливо як в Європі, так і в Україні. Нині існують два шляхи продажу збіжжя за кордон, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Один — через гуманітарний коридор (зону, яку за погодженням не обстрілюють сторони конфлікту) в Чорному морі й на Дунаї.
"Це розвиток нового гуманітарного маршруту, який став можливим завдяки ЗСУ. Уже чотири кораблі з промислової групи, які стояли з повномасштабного вторгнення у портах Одеси, змогли вийти, й активно сьогодні ведуться комунікації, щоб у перспективі цей шлях став можливим для експорту української продукції аграрної, тобто це шлях "Україна — Румунія — Болгарія — протока Босфор".
Другий шлях — вихід на ринки Європи. Але тут треба відшкодувати витрати на перевезення врожаю.
"Йдеться про систему компенсації для перевезення української продукції на ринки Європи. Щоб не залучати лише Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію і Словаччину. Ми говоримо про Адріатику, Балтику, Нідерланди, Німеччину. Але це довга логістика і відповідно більші затрати. Сьогодні це може сягати понад 100 доларів на тонні. Тому щоб частково це компенсувати, ми звернулися з пропозицією виділити певне фінансування".
