У Transparency International Ukraine відреагували на заяву президента Володимира Зеленського щодо прирівняння корупції до держзради. Організація виступила проти такого заходу і назвала свої аргументи.
Про це йдеться у повідомленні Transparency International Ukraine.
"Боротьба з корупцією — це виклик для України, але не лише для нас. Це проблема для всього світу теж. І тому завжди варто пам’ятати, що лише посиленням відповідальності за корупційні злочини знизити рівень корупції неможливо. Адже системні глобальні проблеми потребують таких самих системних, а не популістичних і точкових, рішень", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що одна з цілей корупційних злочинів – фінансова вигода. Тож ефективно запобігати та боротися з такими правопорушенням варто, прибравши можливості для такої вигоди та забезпечивши невідворотність покарання за ці злочини.
"Зрештою, досвід країн із найбільш суворим покаранням за корупцію, як, наприклад, Китай, показує, що навіть загроза розстрілу за хабарі не зменшує реальний рівень корупції в країні", — зауважили у Transparency International Ukraine.
Розглядом справ щодо державної зради займаються органи Служби безпеки України, і подібні розслідування — це об’ємна і важка робота, додають в організації. Водночас подібні провадження передбачають безпрецедентні обмеження прав громадян, навіть у разі, коли йдеться суто про підозру в подібних злочинах. І в судах розгляди таких справ тривають теж дуже довго.
Там також нагадали, що СБУ вже були підслідні корупційні злочини.
"Власне, саме СБУ і розслідувала їх протягом 23 років після здобуття Україною незалежності. Але у 2013 році Україна мала найнижчі показники в Індексі сприйняття корупції — всього 25 балів. Також виникають застереження стосовно здатності СБУ уникати впливу, в тому числі з боку президентської вертикалі, тому аполітичність її розслідувань може бути під питанням", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що в Україні вже створені антикорупційні інституції, які показали успішний старт і ефективність своєї роботи.
"Ці органи є незалежними та самостійними, і саме цю незаангажованість треба розвивати, а не жертвувати нею заради швидких і простих рішень", — йдеться у повідомленні.
Прирівняння корупції до державної зради, навіть лише на час воєнного стану, може негативно вплинути на майбутню євроінтеграцію України.
"І так само це може погано відбитися на посиленні верховенства права в державі та питанні захисту прав людини. Адже виходить, що іншим шляхом, крім засекречення справ щодо корупції, Україна неспроможна подолати цю проблему. "Просте рішення" у вигляді змін до кримінального кодексу України ніколи не призводило ні до чого хорошого. Приклад — кримінальна відповідальність за неособисте голосування, де попри виявлені факти жодного нардепа не притягнуто до кримінальної відповідальності", — підкреслили у Transparency International Ukraine і додали, що подібні ініціативи — це більше про "боротьбу з симптомами, а не з хворобою", бо це "системна проблема, яка не має простих рішень".
27 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що ініціює законопроект про прирівняння корупції до державної зради на період воєнного стану в Україні. Зеленський зауважив, що не знає, чи підтримає такий законопроект законодавчий орган, однак наголосив, що такий крок був би серйозним інструментом для того, щоб "навіть не думали" (про корупцію — ред.).
Що відомо про корупційний скандал у Верховному суді
15 травня НАБУ і САП заявили про викриття схеми одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного суду. Правоохоронці затримали чинного голову Верховного суду Всеволода Князєва та вилучили 2,7 млн доларів.
Також голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату повідомили про підозру у справі щодо отримання хабаря.
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оприлюднило записи прослуховування голови Верховного суду Всеволода Князєва у справі щодо отримання ним хабаря.
16 травня у Верховному суді скликали позачерговий пленум. На пленумі зі 168 судів Верховного Суду були присутні понад 140 суддів. 142 голосами судді ухвалили заяву, у якій взяли на себе повну відповідальність за події, "що відбуваються у зв'язку з імовірними корупційними діяннями його окремих представників".
Пленум Верховного суду висловив недовіру голові ВСУ Всеволоду Князєву та достроково позбавив його статусу очільника суду.
18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав запобіжний захід ексголові Верховного суду Всеволоду Князєву у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Він мав перебувати під вартою до 14 липня.
Адвокати Князєва подали апеляцію, але суд її відхилив, залишивши колишнього голову Верховного суду під вартою. Водночас йому зменшили суму застави.
11 липня ВАКС залишив Всеволода Князєва під вартою із правом внесення застави у 75 мільйонів гривень.
20 липня суд першої інстанції залишив ексголову Верховного суду Всеволода Князєва під вартою до 8 вересня з альтернативою застави у 75 мільйонів гривень.
