Законодавці та вірменські групи закликають адміністрацію Байдена відновити допомогу у сфері безпеки для Азербайджану.
Про це пише POLITIKO.
Видання зазначає, що адміністрація Байдена, схоже, не поспішає з відновленням програми військової допомоги Азербайджану на тлі зростаючих попереджень про сепаратистів у регіоні Нагірний Карабах.
Щороку, починаючи з 2002 року, Білий дім відмовляється від надання допомоги Азербайджану, попри його кампанію проти Нагірного Карабаху. Проте цю відмову можуть скасувати вже цього літа, оскільки законодавці та вірменські групи виступили із закликами. Чиновники не пояснили причини затримки щодо відновлення угоди щодо постачання.
Видання зазначає, що ці обставини збігаються зі зростанням занепокоєння міжнародної спільноти щодо того, що Азербайджан несе відповідальність за загострення гуманітарної кризи в Нагірному Карабасі. Рада Безпеки ООН розгляне звернення Вірменії щодо реагування на загострення ситуації в середу.
Речники Державного департаменту та Ради національної безпеки підтвердили, що відмова від військової допомоги залишається на розгляді, але заперечили, що поточний стан мирних переговорів або нещодавні події в Нагірному Карабасі впливають на терміни його відновлення.
Що відомо про Нагірний Карабах
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабаською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. Згідно з міжнародним правом, Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
Чому виник конфлікт в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем’єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
