Петиція про призначення Дмитра Перова головою департаменту КМДА набрала голоси: як він бачить розвиток міста

Петиція про призначення Дмитра Перова головою департаменту КМДА набрала голоси: як він бачить розвиток міста

Ексклюзивно
Петиція про призначення Дмитра Перова головою департаменту КМДА набрала голоси: як він бачить розвиток міста
. Дмитро Перов / Facebook

Петиція на сайті КМДА із закликом призначити активіста Дмитра Перова директором Департаменту охорони культурної спадщини набрала потрібні 6000 голосів. Тепер її розгляне мер Віталій Кличко.

Попередній директор Олександр Никоряк 7 червня склав повноваження за власним бажанням після того, як його помітили за порушенням комендантської години.

Про активіста Дмитра Перова

Призначити саме Дмитра автори петиції закликали з кількох причин. Він має географічну та юридичну освіти, є фахівцем з міського планування. Дмитро — один із засновників громадського простору "Цегла", у межах якого регулярно збирає пам’яткоохоронний гурток. Цього літа після зупинки незаконного демонтажу "Будинку з комахами" — пам’ятки архітектури 1893 року на Володимирській, 93, — разом з однодумцями Перов відкрив у будівлі громадський простір.

Перов публічно долучався до адвокації низки історично та культурно значущих для столиці будівель — це будинки Уткіна, Саксаганського, Смирнової, "Квіти України", садиби Барбана, Дмитрієва, Зеленських, Баккалинського, будинок на Цимлянському провулку, 3, пивоварня Шульца, дача Брадтмана, будівлі Першого київського водогону та інші.

Через свою активістську діяльність Дмитро отримував погрози: у листопаді 2021 року йому у двері квартири встромили ніж та приклеїли скотчем дві гвоздики. Проти нього в липні цього року подало позов до суду ТОВ "Ковальська Нерухомість" за його публікацію про знесення найстарішого будинку на вулиці Жилянській, 47 та, спробу зупинити його знищення.

Як захищати культурну спадщину в столиці — відповідає Дмитро Перов

Дмитро Перов розповів Суспільному Культура, якою тепер є імовірність, що його призначать.

"Усе можливо. Поки що петиція набрала голоси, але не була розглянута. Є певна процедура, і треба дочекатися розгляду профільної комісії Київської міської ради з питань культури й уже говорити [про можливість призначення] за результатами розгляду", — каже Дмитро.

Також Перов розповів про зустріч із мером Віталієм Кличком 1 серпня. Вона стосувалася не безпосередньо петиції, а роботи департаменту загалом і тих пропозицій, які нині може надати громадськість щодо покращення цієї роботи, та розв'язання проблем, які постали в місті найбільш гостро.

Дмитро Перов на зустрічі з мером Києва Віталієм Кличком
Дмитро Перов на зустрічі з мером Києва Віталієм Кличком. Дмитро Перов / Facebook

"Ми обговорили ті напрями, про які я зазначав, коли тривав збір голосів за петицію. А саме — те, що в нас дві третини історичних будівель перебувають поза захистом закону. Вони не мають статусу пам'яток історії або архітектури, і сьогодні-завтра їх можуть знести. Відповідно, потрібно створювати цілісну міську програму, яка б захищала саме ту цінну історичну забудову, яка поки що не отримала статусу пам’ятки", — говорить активіст.

Обговорювали також, що треба надати департаменту повноваження не лише видавати приписи, але й фізично зупиняти протиправні дії, зокрема руйнування пам'яток. На сьогодні цю функцію виконує Департамент міського благоустрою, в якого не завжди є потрібний ресурс для зупинення всіх незаконних руйнувань пам'яток.

Дмитро Перов каже, що також дискутував із Кличком про потенційне створення міського публічного реєстру історичної забудови, де були б короткі відомості про все те історично-культурне надбання, яке наразі є в Києві: не лише пам'ятки, але й фонова забудова, фрески, мозаїки, вітражі тощо. У межах цієї ідеї до кінця року Дмитро разом з іншими активістами планує завершити збір інформації про кожен такий об'єкт і встановити якомога більше інформаційних табличок на пам'ятках у місті — про їхнє походження, історію, цінність.

Перов наголошує: треба створити міську програму захисту та збереження мозаїк. На сьогодні, за даними Департаменту охорони культури спадщини, лише 10 об'єктів монументального мистецтва — мозаїк — перебувають під охороною. Всі інші поза правом.

Зрештою, Дмитро, його однодумці та мер Віталій Кличко домовились розробити програму змін Департаменту охорони культурної спадщини так, як це бачить громадськість. Паралельно, на думку активіста, потрібно дорозглянути ті облікові документації, які департамент розглядає вже півроку-рік, а то й більше. І нарешті надати пам'яткам охоронний статус.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

На початок