У Києві біля будівлі посольства Росії відбулась демонстрація до роковин теракту в окупованій Оленівці Донецької області, внаслідок якого загинули полонені військовослужбовці з полку "Азов".
Про це з місця подій повідомляє кореспондент Суспільного.
До акції долучились близько сотні людей.
Учасниця акції на ім’я Олена розповіла, що її наречений Євген Горбатий, відомий за позивним "Дуче", загинув під час теракту. Його вдалося поховати лише 24 червня 2023 року.
"Зараз я тут, щоб нести про нього пам’ять далі. Тому що Оленівку не треба забувати, і слід всім про це нагадувати. Досі немає дня пам’яті по Оленівці. Нібито для держави це не має значення. Загинули понад 50 "азовців". Це важливо пам’ятати і нести далі", — зазначила вона.
Організатори акції обурені тим, що міжнародні органи не приділили достатньої уваги теракту, який влаштували російські окупанти.
"Світ показав, що можна вбивати, що можна це робити, і за це нічого не буде. Всі міжнародні організації взагалі залишились байдужими до цього (теракту в Оленівці — ред.), вони нам постійно розповідають про те, що вони не можуть туди потрапити. Тоді для цього вони в цілому існують?", — зауважила співорганізаторка демонстрації.
Вона висловила сподівання, що держава вшановуватиме загиблих в Оленівці на офіційному рівні.
"Я думаю, що 40 мільйонів українців можуть домогтися того, щоб цей день був визнаний на рівні держави днем скорботи", — підкреслила співорганізаторка акції.
Колишній полонений "азовець" із позивним "Пугач", який був в Оленівці в ніч теракту, розповів, що те, чи вдалося бійцям вижити, залежало від випадковості.
"Вони вижили просто тому, що обрали інше місце, інший поверх на ліжку — навіть це дуже впливало на кінцевий результат. Російська Федерація вчинила дуже підступно, дуже підло, без честі, без гідності", — підкреслив він.
Організатори акції розташували поруч із будівлею дипмісії двоярусні ліжка подібні до тих, що були встановлені в приміщенні на території колонії в Оленівці, де стався теракт.
Згодом вони розіграли театралізовану сцену ночі трагедії. Вона містила діалоги про мрії полонених військових, думки про рідних і бажання повернутись додому.
Після цього відбулась хвилина мовчання за загиблими. Потім учасники акції прочитали молитву.
