У Брюсселі 15 липня завершилася чергова зустріч прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна та президента Азербайджану Ільхама Алієва за посередництва голови Європейської Ради Шарля Мішеля.
Зустріч тривала майже три години. Сторони обговорили усі заплановані питання. Голова Євроради назвав зустріч відвертою, чесною та змістовною.
Про це Шарль Мішель сказав на пресконференції за підсумками перемовин.
"Ми проходимо один з найбільш всеосяжних і енергійних етапів переговорів між Вірменією та Азербайджаном", – сказав Шарль Мішель.
Голова Євроради привітав відданість лідерів країн мирному процесу та закликав їх до "подальших сміливих кроків" для нормалізації відносин. Зокрема, Мішель привітав засідання двох прикордонних комісій країн, яке відбулось 12 липня.
"Просунулася робота над статутами цих комісій та обговоренням підстав для обмеження. І, що дуже важливо, керівники домовилися активізувати та прискорити роботу цих комісій", – сказав він.
Мішель додав, що сторони обговорили становище вірменського населення Карабаху і ситуацію навколо Лачинського коридору та способи його розблокування. Домовились також про чергову зустріч прикордонних комісій, обмін затриманими і гуманітарну допомогу населенню Карабаху.
Голова Євроради запросив лідерів на ще одну зустріч у Брюсселі після літа, а також висловив сподівання про перемовини за участю політичних лідерів Франції та Німеччини в Гренаді на полях наступного саміту Європейського співтовариства.
14 травня у Брюсселі відбулася тристороння зустріч за участі голови Європейської Ради Шарля Мішеля, президента Азербайджану Ільхама Алієва та прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Основна увага приділялась нормалізації відносин між країнами та ситуації у Нагірному Карабасі.
Що відомо про Нагірний Карабах
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. З юридичної точки зору Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
Чому виник конфлікт в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем’єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
