На саміті НАТО, який відбудеться у Вільнюсі 11-12 липня, ймовірно, буде ухвалено своєрідну багатосторонню декларацію з окремими зобов'язаннями країн щодо України.
Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з перебігом обговорень.
За словами співрозмовників газети, офіційні обіцянки ще не узгоджені та не оприлюднені. Очікується, що вони зосередяться на кодифікації наявних військових поставок і дадуть чітку обіцянку, що вони продовжуватимуться.
Крім того, будуть гарантії щодо навчання українських військових, обмін розвідданими та допомога у реформах оборонної політики.
Джерела також повідомили, що Альянс також підвищить статус наявної комісії Україна-НАТО до рівня Ради. Це дасть Києву рівне місце за столом переговорів із членами НАТО та дозволятиме скликати зустрічі для "кризових консультацій".
Прихильники такого кроку кажуть, що ці заходи не лише допомагають захистити Україну в короткостроковій перспективі, а й підвищують довгострокову безпеку, а також готують країну до членства в НАТО.
Водночас скептики, такі як прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, попереджають, що такі кроки "розмивають картину" та відвертають увагу від членства в НАТО. Каллас любить жартувати, що для людини, для якої англійська мова не є рідною, "запевнення", "зобов'язання" та "гарантії" можуть сприйнятися як синоніми, тоді як можна покладатися лише на статтю 5, пише газета.
FT зазначає, що Україна зі зрозумілих причин насторожено ставиться до паперових обіцянок. У 1994 році відповідно до угоди, званої Будапештським меморандумом, Україна відмовилася від свого арсеналу радянської ядерної зброї, тоді третього за величиною у світі, в обмін на гарантії безпеки з боку Росії, США та Великої Британії. У 2014 та 2022 роках вони нічого не означали.
Деякі офіційні особи представили ці зобов'язання як "ізраїльську модель", схожу на відкриту військову підтримку, яку Вашингтон надає єврейській державі. Нині США зобов'язуються забезпечити "якісну військову перевагу" Ізраїлю на Близькому Сході та підписують меморандуми про взаєморозуміння кожні 10 років. Чиновники припускають, що Україна могла б мати щось подібне.
Що відомо про перспективи вступу України в НАТО
30 вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський, голова Верховної ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО за пришвидшеною процедурою. Відповідна процедура передбачає вступ до НАТО без ПДЧ. У цьому питанні Україна орієнтується на досвід Фінляндії і Швеції. Поки українська сторона чекатиме на затвердження від всіх членів Альянсу, вона пропонує реалізувати пропозиції щодо гарантій безпеки для України згідно з Київським безпековим договором.
Генсек НАТО Столтенберг того ж дня заявив, що вступ України в НАТО залежить від згоди усіх 30-ти союзників.
Президенти низки країн Центральної та Східної Європи офіційно підтримали членство України в НАТО. Серед них — лідери Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії та Словаччини. Також про підтримку вступу України до Альянсу заявила Канада. У Білому домі вважають, що вступ України в НАТО "не на часі".
Прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував подану Україною заявку на вступ до НАТО, заявивши, що євроатлантичний курс української влади став причиною російської агресії проти України.
