У Євросоюзі розглядають можливість дозволити підсанкційному Россільгоспбанку створити дочірню компанію, яка могла б підключитися до міжнародної системи обміну платежами SWIFT. Це виставлена Росією умова продовження "зернової угоди".
Про це пише Financial Times з посиланням на п'ять джерел, знайомих з перебігом обговорення.
План, запропонований Росією, передбачає, що "дочка", створена Россільгоспбанком, зможе обробляти платежі, пов'язані з експортом зерна. Це стане поступкою Москві з метою продовження "зернової угоди", термін якої спливає 18 липня, зазначає газета.
Ідею створення "дочки" Россільгоспбанку, яку підключать до SWIFT, і проводитимуть через неї розрахунки за експорт зерна розробили під час переговорів за участю представників ООН.
Джерела FT повідомили, що такий план обговорювався на саміті в Брюсселі наприкінці червня і назвали його "найменш поганим варіантом".
Співрозмовники газети також зазначили, що загрози Росії не продовжити зернову угоду цього разу серйозніші, ніж раніше.
Проте проблема ускладнюється тим, що Россільгоспбанк повністю підконтрольний Кремлю: його колишній виконавчий директор Дмитро Патрушев — нинішній міністр сільського господарства та син секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева, причетного до розв'язання війни, зазначає FT.
Під час чергового затвердження угоди в травні 2023 року МЗС Росії назвало п'ять необхідних для цього умов. Серед них були підключення Россільгоспбанку до SWIFT, постачання запчастин для сільгосптехніки, розблокування транспортної логістики та страхування, реанімування аміакопроводу "Тольятті-Одеса" та "розморожування" активів російських компаній.
Після цього російські чиновники неодноразово загрожували розривом "зернової угоди". Про те, що передумов для її продовження немає, оскільки не виконано поставлених російською стороною умов, зокрема, говорив 21 червня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.
Як заявляв заступник глави МЗС Росії Сергій Вершинін незадовго до цього, ООН визнала, що не може нічого зробити за трьома російськими вимогами, серед яких було перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT.
Що відомо про "зернову угоду"
22 липня 2022 року у Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування портів та вивезення українського зерна. Таку ж угоду підписала Росія.
29 жовтня 2022 року Російська Федерація заявила, що припиняє участь у "зерновій угоді" підписаній Україною, Росією, Туреччиною та ООН у Стамбулі, яка передбачає розблокування українських портів. Причина — нібито атака кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.
2 листопада Росія відновила свою участь у "зерновій угоді".
17 листопада угоду продовжили на чотири місяці.
19 березня 2023 року міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що попри спроби тиску та шантажу з боку Росії, Україні та партнерам вдалося продовжити дію "зернової угоди" на тих самих умовах, на яких вона початково укладалася із терміном дії 120 днів.
26 квітня представники Росії у Спільному координаційному центрі у Стамбулі 25 квітня відмовились погоджувати рух суден до/з морських портів України по "зерновому коридору".
Що відомо про погрози РФ заморозити "зернову угоду"
У понеділок вночі, 24 квітня, в окупованому Севастополі пролунали два потужні вибухи. Окупаційний губернатор міста Михайло Развожаєв повідомив, що "була атака двох надводних безпілотників на зовнішньому рейді Чорноморського флоту".
Українські журналісти встановили місце вибуху під час нічної атаки надводних БПЛА в окупованому Севастополі. На противагу заявам окупаційного губернатора міста Михайла Развожаєва, у мережі є фото та відео з місця події, де видно, що вибухнуло саме у Стрілецькій бухті.
У Міноборони РФ звинуватили Україну у нібито порушенні зобов'язань щодо "зернової угоди" атаками БПЛА на Чорноморський флот у тимчасово окупованому Севастополі та інші об'єкти у Криму. Там заявили, що це нібито ставить під загрозу подовження "зернової угоди" після 18 травня.
У ГУР зазначили, що заява Міноборони РФ щодо нібито порушення Україною гумкоридору й атаки на цивільну інфраструктуру Криму є "брехливою маніпуляцією з боку держави агресора".
13 червня Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія розглядає можливість виходу із Чорноморської зернової ініціативи.
