Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас заявила, що восени ЄС планує представити «наймасштабніший» пакет санкцій проти Росії від початку її повномасштабної війни в Україні.
Про це вона розповіла в інтерв'ю німецькому виданню Die Welt.
Відповідаючи на запитання журналіста щодо можливості запровадження нових обмежень проти РФ після ухвалення 21-го пакета санкцій наприкінці липня, Каллас зазначила:
«Росія вже заплатила високу ціну за санкції ЄС. Вони коштували російській військовій машині понад один трильйон євро. Цієї осені я представлю наймасштабніший список санкцій з початку війни», — сказала Каллас.
За її словами, у разі його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб та організацій, які перебувають під санкціями, одразу збільшиться на третину.
«Тиск має бути посилений, доки Росія не завершить війну. Ухвалення законодавства про санкції проти Росії, ініційованого в Сенаті Гремом (йдеться про покійного сенатора США Ліндсі Грема — ред.), дає надію на те, що Європа та Сполучені Штати зблизяться за цим питанням», — зазначила висока представниця Євросоюзу.
Подробиць щодо змісту нового пакету та строків його затвердження дипломатка не уточнила.
Оцінюючи ситуацію в Україні, Каллас зазначила, що липень виявився «найсмертоноснішим місяцем для українських мирних жителів від початку вторгнення Путіна».
«Армія РФ не перемагає на полі бою і тому все частіше спрямовує свої ракети проти українських мирних жителів та інфраструктури. Це систематичний терор. Росія хоче зробити українські міста непридатними для життя. А в Чорному морі Росія атакує судна, завантажені зерном, ставлячи цим під загрозу світове постачання продовольства. Ми не повинні дозволити Путіну досягти успіху», — сказала дипломатка.
Водночас журналіст зауважив, що Україна теж атакує об'єкти в Росії. На це Каллас відповіла, що завдяки атакам безпілотників українці змогли порушити російську логістику.
«Ці атаки призвели до серйозної паливної кризи в окупованому Росією Криму та вразили нафтопереробні заводи глибоко у внутрішніх районах країни. В результаті російське населення також гостріше відчуває наслідки цієї війни», — додала висока представниця Євросоюзу.
Що відомо про закон Грема
Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.
Законопроєкт двічі переглядали — спершу, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення. Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила» Хезболли.
7 серпня Сенат США підтримав законопроєкт покійного сенатора США Ліндсі Грема щодо санкцій проти Росії. Рішення підтримали 86 сенаторів, проти висловилися 11.
