З червня голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер не раз заявляв, що поширення коронавірусної інфекції у Харкові свідчить про недопрацювання первинної ланки у Харкові: сімейні лікарі, терапевти не виявляють усіх контактних з хворими. У міськраді це, однак, щоразу спростовували. Суспільне намагалося з'ясувати, як працює система.
Окремий вхід та ширма
На вході до Харківської міської поліклініки №8 міряють температуру. Якщо вона підвищена, людину направляють до кабінету терапевта. На ньому оголошення: "Для лихоманящих пацієнтів". Потрапити в кабінет можна через окремий вхід. Від інших він відокремлений білою ширмою на колесах.
"Пацієнти знають, що у нас є черговий кабінет. Інші, які не знають, телефонують своєму сімейному лікарю, ті розповідають. Усіх, у кого є температура, навіть невисока, ми приймаємо. Опитуємо хворих: чи є порушення свідомості, синюшний колір рук, обличчя, температура яка, чи перебував у контакті. Вже з цього робимо якісь висновки", — розповідає лікарка-терапевт Офелія Мустафаєва.
Під час огляду за допомогою пульсоксиметру міряють рівень кисню у крові. Відхиленням вважається показник нижчий за 92%.
В черзі до лікаря
Своєї черги за дверима чекає 67-річна Любов. В руках тримає рентгенологічний знімок. До медзакладу жінка звернулася через тиждень після погіршення самопочуття. За декілька хвилин вона дізнається, що в неї одностороння пневмонія.
— Погано себе почувала, гадала, антибіотики проп'ю, — каже пацієнтка.
— Я вам зараз дам направлення. Ви ж розумієте, що це [у випадку госпіталізації] — інфекційна лікарня? — повідомляє лікарка.
Показники для проведення ПЛР-тесту не можна узагальнити, каже лікарка-терапевт.
"У COVID багато облич. Буває таке, що людина приходить, і ми вже бачимо, що цей випадок підтвердиться 100%. Тому що коли три-чотири дні у людини висока температура, і вона дуже погано піддається зниженню за допомогою жарознижувальних, то це вже "дзвінок". А буває так, що людина каже "в мене нічого немає", ми робимо рентген, а там пневмонія", — говорить Мустафаєва.
33-річна Олена Савченко здає ПЛР-тест, щоб зняти діагноз COVID-19. Вона лікувалася вдома півтора тижня. З лікарем зв’язувалася телефоном і через Viber.
"Симптоми були, як у звичайної застуди. Кашель, температура. Приймала антибіотики, які виписали. Оскільки я працювала вдома з початку карантину, моє коло контактних осіб було дуже маленьке. Тільки мій чоловік і все. З ним зв’язалася районний лікар. Йому теж було необхідно здати аналіз на COVID", — каже Олена.
З початку карантину у 8-й поліклініці взяли 421 аналіз на ПЛР-дослідження. Коронавірус підтвердили у 112 пацієнтів: 48 з них госпіталізували до інфекційної лікарні, 64 лікувалися амбулаторно.
Як шукають контактних
Щойно у пацієнта підтверджується COVID-19, починається робота з оточенням хворого.
"За цими людьми прийшло коло контактних осіб, яких ми виявили, у кількості 240 людей. Ці контактні особи, здебільшого, члени родини або якісь близькі контакти. Це можуть бути сусіди, друзі, але меншою мірою. Переважно це родичі", — каже заступниця головного лікаря Наталія Танько.
У середньому на одного хворого виявляють 3-5 контактних, каже Наталія. З'ясовують це під час опитування хворого. Встановити більше ніж розповів пацієнт, за словами лікарів, неможливо.
Так само, як і відстежити випадкові контакти. Наприклад, після поїздки хворого у громадському транспорті. Якщо людина працювала в офісі та потенційно могла інфікувати колег, проводиться перевірка.
"У цьому випадку службова перевірка відбувається там, де працював пацієнт. І визначається коло контактних осіб. І якщо необхідно, направляють до поліклініки. Вже з чіткими вказівками, хто захворів в офісі, коли, який в нього епідномер", — пояснює Танько.Якщо пацієнт телефоном повідомив про тяжкі симптоми або мав контакт з хворим, мобільна бригада виїжджає за мазком цього дня або наступного, розповідає сімейна лікарка-терапевтка Маріанна Ушакова.
"В залежності від того, в який час зателефонував пацієнт. Адже буває таке, що телефонують о п'ятій годині вечора, тому, звичайно, бригада на наступний день виїжджає", — каже Ушакова.
За час пандемії мобільні бригади лікарні — дві медсестри та водій — 211 разів приїздили додому до пацієнтів.
З хворими на COVID на амбулаторному лікуванні сімейні лікарі тримають зв’язок щодня, запевняє Маріанна Ушакова.
"Пацієнт повинен підтримувати зв’язок зі своїм лікарем. Обов’язково! Панікувати не потрібно. Якщо з’явилися скарги, проконсультуватися зі своїм терапевтом. Якщо температура 38 і вище, то ми за стандартом рекомендуємо парацетамол. І, звичайно, враховуємо протипоказання для кожного пацієнта індивідуально", — розповідає лікарка.
Заступниця головного лікаря Наталія Танько розповіла про тримісячний запас безкоштовних ліків, які медзаклад отримав місяць тому додатково від міської влади.
"Виписуємо (безкоштовні ліки — ред.) пацієнтам з підтвердженою пневмонією та COVID-19. Там переважно антибіотики, протизапальні препарати та жарознижувальні. Як одержують? Приходить медсестра у засобі індивідуального захисту, приносить до дверей. Пацієнт відкриває і забирає", — розповідає Танько.
За її словами, за весь час безкоштовне лікування отримали 20 людей.
У лікарні дають зрозуміти: виконують усі настанови МОЗ і роблять все від себе залежне, щоб виявити контактних.
Претензії області та реакція міста
Недостатньо ефективною роботу первинної ланки в Харкові неодноразово називали у Харківській облдержадміністрації. Там посилаються на два показники: низький рівень виявлення контактних та високу летальність пацієнтів з COVID у порівнянні з районами області.
Заступниця Харківського міського голови з питань охорони здоров'я Світлана Горбунова-Рубан заявила, що позиція обладміністрації безпідставна.
"Не можна місту пред'являти претензій, що тут більше захворювань. Тому що тут умов більше для захворювань. Це не село. Треба розумно й об'єктивно ставитися до цієї ситуації. Я вже не кажу про те, що в місто везуть з села. Тому що до нас їздить на роботу велика кількість людей з приміських районів. До міста треба ставитися з повагою", — сказала Горбунова-Рубан.
Вона також зазначила, що первинна ланка в умовах COVID-19 перевантажена роботою.
За кілька днів після цих слів у коментарі Суспільному голова Харківської ОДА Олексій Кучер сказав, що на нарадах заступниця мера не була такою категоричною і навіть визнавала недопрацювання.
Водночас заступник Харківського міського голови Андрій Руденко переклав відповідальність за ситуацію на самих громадян та служби, які мають контролювати дотримання карантинних обмежень.
"Якщо є якісь недоліки — давайте визначимо, які це недоліки, що потрібно виправити і конкретно прізвище, хто за це відповідає. Питань немає, ми виправимо ці недоліки", — коментував віцемер.
Олексій Кучер відповів, що міська влада стимулює розпочати "жорстку перевірку".
"Ми ж спілкувались і з іншим заступником — це Горбунова-Рубан, яка відповідає за цей напрямок, приводили конкретні приклади з приводу недоопрацювань. Конкретні прізвища назвати... Ми можемо їх назвати. Тоді давайте розпочнемо величезну перевірку. Хоча у нас була домовленість, що вони нас почують", — сказав голова ОДА.
Чи змінилася думка в ОДА
Перевірки первинної ланки в Харкові не починали, але проблема залишається, каже заступник Кучера Тарас Пастух.
На засіданні комісії з надзвичаних ситуацій 3 липня він звертав особливу увагу на збільшення кількості тяжкохворих харків'ян.
"Це свідчить про те, що ці хворі не були виявлені як COVID-інфіковані на ранніх стадіях, тоді, коли вони могли бути виявлені як контактні особи", — говорив заступник голови ОДА.
У коментарі Суспільному Пастух порівняв середню кількість "контактних осіб" в районах і Харкові.
"Коли працює первинна ланка в районі, статистично це може бути і 10, і 15 виявлених контактних, а у Харкові ця кількість може складати дві-три особи, одна особа. Люди, не підозрюючи, що вони вже стали контактними, далі ходять на роботу, у транспорт, магазин. Таким чином вони стають причиною поширення вірусу", — сказав він.
Про якість роботи лікаря має піклуватися міський департамент охорони здоров’я, з яким обласний департамент постійно на зв'язку, зазначає Пастух.
"Ми розробили інтерактивні таблиці: як тільки людина визнається хворою, підтверджується її ПЛР-тест — місто одразу бачить цю людину. Вона може одразу надати цю інформацію поліклініці, яка направила аналіз на дослідження, передати лікарю, який уклав договір з пацієнтом. Впродовж 10-15 хвилин інформація може дійти до виконавця. В цю ж таблицю вносять дані про контактних осіб", — розповів заступник голови обладміністрації.
"Більшість ховають"
Чи можна назвати роботу з контактними у Харкові ретельною, Суспільне питало у директора міського департаменту охорони здоров'я Юрія Сороколата.
— Наприклад, з родинним колом, з друзями, з яким мав контакт хворий, з ними як зв'язуються?
— А до чого тут друзі? — перепитав Сороколат.
— Це ж коло заражених осіб! Їх мають перевіряти за протоколом?
— Ні. Якщо є симптоми. У нас як перевіряють? Мають з'явитися симптоми захворювання. Звісно, якщо є симптоми захворювання, і лікар визначає, що людину потрібно перевірити на коронавірусну інфекцію, він це призначає. Але перш за все мають не ховати від лікаря, що він був у контакті. Або хворий має не ховати, хто був з ним в контакті. А поки ми з'ясуємо, визначимо, хто... більшість приховує. А багато хто не знає, що він був у контакті. Як ви дізнаєтеся, коли ви їдете в автобусі, і з вами їхав хворий на коронавірус? — відповів директор міського департаменту.
Чи можна зробити висновки
Одна поліклініка не відображає стан справ у всіх міських закладах. Проте є показовою для того, щоб скласти враження про роботу медицини у місті.
Претензія щодо незначної кількості контактних осіб, яку виявляють медики первинної ланки у Харкові, є справедливою, але на ці показники можуть впливати об'єктивні фактори. Якщо вірити медпрацівникам, не всі хворі розповідають, з ким мали контакт. Чи "допитуватимуть" пацієнта, залежить від наполегливості лікаря.
Коментар очільника міського департаменту Юрія Сороколата суперечить встановленому стандарту МОЗ. Згідно з ним, усі особи, які контактували з COVID-позитивною людиною, незалежно від того, чи є у них симптоми, мають пройти ПЛР-дослідження на 14 добу після контакту (або зробити ІФА-тест, якщо ПЛР неможливо провести протягом однієї доби). Якщо симптоми з’являються раніше, потенційно хворий автоматично переходить до категорії "підозрілий випадок" та має бути протестований раніше.
Не можна відкидати і відповідальність самих людей. Тоді як в МОЗ кажуть про ймовірність подовження карантину, у місцях масового скупчення, наземному транспорті в Харкові люди їздять без масок і не дотримуються соціальної дистанції. Власники кафе, ресторанів та нічних клубів порушують обмеження. А частина людей взагалі заперечує існування COVID.
Слухайте також
- "В перші дні телефонували щогодини" — що розповідають сімейні лікарі у Харкові та районах області. "Про головне" на Українському радіо Харків.
- "У COVID багато облич": як працюють лікарі первинної ланки у Харкові.
