3 березня у Львові відбулася конференція United for Justice. На ній, зокрема, йшлося про створення спеціального трибуналу для РФ. Про позицію України щодо нього, а також про реакцію Офісу президента на "мирний план" Китаю, санкції проти "Росатому" та виконання Україною рекомендацій ЄС в інтерв'ю Українському радіо розповів заступник керівника ОП Ігор Жовква.
Чи зможе Україна організувати трибунал у Гаазі?
На конференції у Львові 3 березня були генпрокурори США та Великої Британії, президент Латвії Егілс Левітс. Мав виступ прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан, який залучає механізми МКС до фіксації воєнних злочинів, злочинів геноциду, що чиняться на території України. Але, на жаль, є проблема. Міжнародний кримінальний суд не може притягнути російське керівництво до відповідальності за злочин агресії. Саме тому треба створити спеціальний трибунал.
Ідеально було б зробити це через Радбез ООН, але зрозуміло, агресор заблокує будь-яке рішення Радбезу. Тому потрібен інший механізм. Найближчим часом схвалять відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН. Вона має бути максимально чіткою, навіть жорсткою за змістом.
Ми не підемо тут на компроміси щодо формулювань. Ми хочемо, щоб чітко було сказано: це Спеціальний трибунал за злочин агресії. Не механізм і не інструментарій, як пропонують деякі країни. І має бути зафіксовано, що жоден посадовець не захищений від юрисдикції цього трибуналу.
Читайте також: Трибунал для Путіна, уроки Югославії та чому правосуддя після війни — це гра в довгу — юрист Марк Елліс
Скільки часу може пройти до його створення?
Не треба чекати закінчення війни, нашої перемоги, щоб створити цю інституцію. Ніщо не заважає працювати над тим чи іншим варіантом, який ми виберемо спільно з партнерами, аби під час перемоги у нас все було готово.
Українська формула миру та "мирний план" від Китаю. Можете їх порівняти?
Це два різні навіть за статусом документи. Українську "формулу миру" офіційно презентували на саміті Україна-ЄС. Вона про те, як отримати мир на умовах цивілізованого світу, а не Росії. Пропозиції Китаю не є формулою миру, навіть назва говорить про те, що це позиція Китаю щодо "кризи" в Україні.
Безперечно, це не криза, а війна. В китайському плані справді є деякі пункти, співзвучні з планом президента Зеленського. Наприклад, дотримання територіальної цілісності та суверенітету держав. Забули написати слово "Україна", але виходимо з того, що йдеться про Україну. Це позиція китайської сторони, вона має право на існування. І позиція Китаю важлива, тому що, історично, вона завжди була мудрою і виваженою. Там мислять тисячоліттями.
Чи можливе постачання Китаєм зброї у РФ?
На сьогодні немає офіційної інформації ані про факти постачання, ані про наміри. Це говорять самі китайські представники. Президент України готовий до переговорів із Сі Цзіньпінем у будь-якому форматі. Нічого кращого в дипломатії не придумано, ніж діалог.
Ми готові до переговорів з КНР і про їхнє ставлення до російської агресії, і про вихід наших економічних відносин на довоєнний рівень. Китай був одним із наших найбільших двосторонніх торговельних партнерів. Ми маємо всі підстави, щоб рівень наших економічних відносин відновився і навіть зріс. Чи готовий Китай виходити на цей діалог — подивимось.
Україна має союзника в Азії — Японію, яка зараз головує у "Групі семи". Чи може Японія бути певним балансом, противагою Китаю?
Від початку головування у "Групі семи" Японія встигла відзначитись у доброму сенсі. Саме з ініціативи Японії 24 лютого 2023-го — у річницю російської агресії, провели онлайн-саміт "Групи семи" за участю країн-лідерів, керівництва Євросоюзу та президента України.
Усі країни підтримали "формулу миру" президента Зеленського і готові брати участь в її реалізації. А також підтримали подальше надання озброєння Україні. В тому числі зазначили конкретні компоненти — артилерія та відповідні боєприпаси, танки й далекобійна зброя. Цього раніше не було у жодній із заяв країн G7. Ось приклад допомоги Японії Україні.
Японія як країна не надає Україні наступального озброєння, бо це заборонено їхнім законодавством. Але вперше з часів Другої світової війни Японія почала надавати величезні обсяги гуманітарної, нелетальної підтримки.
Буквально нещодавно був черговий пакет допомоги на суму 5,5 млрд доларів. До того ж Японія оголосила 18-й пакет санкцій щодо конкретних посадових осіб країни-агресора, представників компаній. Японію можна брати за приклад для країн ЄС, які трошки відстають щодо санкцій.
У травні буде саміт G7 у Хіросімі. Маємо всі підстави говорити, що президент України також візьме участь у ньому.
Як схилити ЄС до запровадження санкцій проти "Росатому"?
Ми працюємо над цим питанням. На жаль, у десятий пакет не ввійшли ні персональні санкції щодо керівництва компанії "Росатом", ні загалом щодо ядерної галузі. Причин тут декілька. Деякі країни ЄС ще й досі залежні від "Росатома". І це не лише ядерне паливо, а й технічне обслуговування реакторів.
Україна позбавляється російського палива: ще до війни ми почали переходити на ядерне паливо американської компанії Westinghouse. Його виробляють у Швеції. На сьогодні маємо низку реакторів, які працюють на ньому. Так само можна робити й в інших країнах, адже там такі ж типи реакторів.
Читайте також: Без російського палива на українських АЕС. Як працюватимуть реактори
Що їм заважає?
Відсутність політичної мужності, інерція. Рік тому Німеччині чогось бракувало для того, щоб позбутися залежності від російського газу. Вони продовжували добудовувати газогін Nord Stream 2. А сьогодні Німеччина відкриває п’ять LNG-терміналів на своєму узбережжі та повністю позбавляється російського газу.
Щодо санкцій, можна говорити про певний відкладений період — як було з російським вугіллям, нафтопродуктами тощо. Такий період можливий, але потрібно показати волю і вже зараз ухвалити рішення про накладення санкцій на російську атомну галузь і компанію "Росатом", для того, щоб усі розуміли: назад дороги не буде. Позбутися залежності від ядерного палива РФ треба назавжди.
Навесні Єврокомісія має надати попередні висновки: як Україна виконує сім рекомендацій для набуття статусу кандидата на членство в ЄС. Як ви оцінюєте динаміку виконання цих рекомендацій?
Вона позитивна. 6 березня виконали ще одну — призначили директора НАБУ. Все, що мали зробити уряд, парламент, президент для виконання рекомендацій Єврокомісії, зроблено ще до кінця минулого року. Ухвалено всі закони та підзаконні акти. Залишилися деякі процедури, які мають бути завершені за певний час. Ми очікуємо також на частину уточнень щодо законодавства, яке вже схвалили, але ще тривають дискусії стосовно змісту.
Проміжна оцінка відбудеться навесні, а загальну зроблять у жовтні. А вже після цього на черговому засіданні Євроради держави-члени мають схвалити рішення про відкриття наступного етапу: початку переговорів про членство України в ЄС.
Чого чекає Україна від саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня?
Україна подала заявку 30 вересня 2022 року. Вона лежить на столі у кожного лідера держави-члена НАТО. Під час саміту вони мають на неї відреагувати. Як саме, зараз не скаже ніхто.
Не можу сказати, яке буде рішення Вільнюського саміту, але воно точно має бути більшим, ніж просто черговим повторенням мантри про "відкриті двері". Так само як і будь-які спекуляції щодо підготовки до членства — це вже не потрібно. Ми бачимо приклад Швеції, Фінляндії. Це й називається прискорена процедура, адже наша країна пройшла євроатлантичні стандарти на полі бою. Ми продовжимо рух у напрямку зміни законодавства, бо там потрібно зробити певні кроки.
Як ви оцінюєте відносини України зі Швейцарією, Іспанією та Португалією?
На минулому тижні відбулась відеозустріч президента України з президентом Швейцарії Аленом Берсе. Предметна, обнадійлива розмова. Обговорювали, зокрема, й обмеження на реекспорт, які існують у Швейцарії щодо її озброєння та військового обладнання. Вони закріплені на законодавчому рівні, тому змінити їх можна лише змінивши законодавство. Але навіть за чинним законодавством Швейцарія, наприклад, дозволила реекспорт обладнання для розмінування.
Щодо Іспанії та Португалії. 23 лютого, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес відвідав Київ. Це його другий візит під час повномасштабного вторгнення. Він був у Бучі та Ірпені. Була розмова про роль Іспанії під час головування в ЄС у другій половині року.
Прем’єр Португалії також бажаний гість в Україні. До речі, наприкінці минулого тижня відбулася розмова президента України з президентом Бразилії Лулою да Сілва. Говорили про те, як Україні вийти у цей регіон, наскільки є реальним, щоб низка країн Латинської Америки взяла участь у формулі миру. Тут також є обнадійливі новини.
Читайте також
- Нацисти прагнули "великої Німеччини". Кремль — створення "великої Росії" коштом України — юрист Предраг Дойчинович
- База для конфіскації активів Росії буде у цьому півріччі — Стефанішина про російські гроші та вступ України до ЄС
- "Дракон, що спостерігає". Чи ідуть на зближення Пекін та Москва