Повний транш. Чи отримає Україна всі 5 мільярдів від МВФ та на що підуть кошти

Повний транш. Чи отримає Україна всі 5 мільярдів від МВФ та на що підуть кошти

Ексклюзивно
Повний транш. Чи отримає Україна всі 5 мільярдів від МВФ та на що підуть кошти in.gr

9 червня Міжнародний валютний фонд остаточно затвердив програму з Україною, а перший транш обсягом 2,1 млрд доларів фонд уже відправив. Загальна ж сума в межах нової півторарічної програми Stand-by складає 5 млрд доларів.

Основними вимогами МФВ для підписання нового документу були ринок землі та "антиколомойський" закон про банки. Ці пункти влада, хоч і зі скрипом, але виконала. Тепер же для отримання нового траншу в повному обсязі Україна має орієнтуватись на нові "маяки". Суспільне розбиралося, яких реформ від нас очікують, що дасть транш та які шанси в України на отримання повної суми.

Яких реформ від нас очікують

Щоразу перед підписанням нової програми у МВФ визначають так звані маяки – закони та рішення, ухвалення яких свідчитиме про те, що країна готує необхідні реформи.

Наразі документу, де б визначалися маяки, немає, оскільки в МВФ ще завершують внутрішні процедури схвалення програми. Проте на засіданні уряду 3 червня прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповів про основні з них.

Прозорість роботи державних банків і державних підприємств. Основна вимога, про яку вже говорять не один рік – зменшення частки держави в банківському секторі. Наразі держава займає більше половини всього сектору (з яких 20,7% доводиться на Приватбанк) та понад 60% розміщених депозитів фізичних осіб.

Також у попередніх розмовах йшлося про входження міжнародних інвесторів у капітал державних банків. Але цю норму щодо Приватбанку навряд чи можна виконати одразу. Попри те, що цей банк займає величезну частку від всього банківського сектору, це дуже ризиковий актив для будь-якого інвестора через сотні судових справ навколо його націоналізації.

З прогресу за цим пунктом можна виділити перемовини про входження Європейського банку реконструкції та розвитку в капітал Ощадбанку. Щоб зробити це можливим, Ощадбанк має стати учасником Фонду гарантування фізичних осіб. В інтерв'ю виданню Finclub заступниця голови НБУ Катерина Рожкова розповіла, що відповідний законопроєкт вже готовий, але, скоріш за все, його приймуть не раніше 1 липня 2020 року.

Посилення корпоративного управління держпідприємствами. Головне питання – мінімізація впливу уряду на Наглядові ради державних підприємств та фінансові плани. У цьому контексті найчастіше говорять про "Нафтогаз", зокрема зменшення повноважень наглядової ради та високі зарплати й премії керівників держпідприємства. Наприклад, на початок березня зарплатня голови Нафтогазу Андрія Коболєва становила 1 041 000 гривень. А на початку року керівництво НАК Нафтогаз проголосував за виплату премії правлінню компанії у розмірі 1% від 2,9 млрд доларів, які вдалося стягнути з російського Газпрому відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу. Таким чином, сума премії становила 29 мільйонів доларів, або близько 700 мільйонів гривень.

Прикладом посилення корпоративного управління став анбандлінг НафтогазуЦе відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобутку і постачання. Анбандлінг – один з "маяків" МВФ у попередній програмі Stand-by., оскільки після нього структура та діяльність компанії серйозно змінилися.

Приведення ціни на газ для населення до ринкового рівня. Цей "маяк" від МВФ різні уряди та президенти, починаючи з уряду Миколи Азарова, перекидають один на одного, проте виконати його досі ніхто не зміг. Наразі триває робота над тим, щоб надавати можливість людям змінювати й обирати, в якого постачальника купувати газ, звертаючи увагу зокрема й на ціну, яку він пропонує.

Посилення і незалежність Антимонопольного комітету. Про олігархат в Україні говорять далеко не перший рік, причому як всередині країни, так і з боку міжнародних кредиторів. АМКУ перевіряє компанії на порушення антимонопольного законодавства, але до судових розглядів справи або не доходять, або накладаються штрафи, які пізніше оскаржуються.

Реформа митниці та податкової. Податкова та митниця – служби, перед якими стоїть завдання наповнити бюджет в рік кризи. Завдання досить складне, особливо враховуючи, що недоотримання в 2019 році близько 13 мільярдів від митниці стали однією з причин звільнення її керівника Максима Нефьодова. Водночас Кабмін звільнив голову Державної податкової служби Сергія Верланова. Обидва назвали своє звільнення "політичним рішенням" та намагаються через суд поновитися на посаді.

Збереження принципу "гроші ходять за пацієнтом". Тобто, по суті, збереження та продовження медреформи, розпочатої Уляною Супрун. Передбачити результат у цьому пункті досить важко. З одного боку, й президент Володимир Зеленський, й міністр охорони здоров'я Максим Степанов критикували реформи Супрун. А другий етап реформи взагалі призупинено, наразі МОЗ проводить аудит запропонованих змін. З іншого – на кону стоїть фінансова допомога, яка необхідна Україні, особливо враховуючи нинішню ситуацію.

Що нам дасть кредит

Мінфін враховував майбутні кошти від МВФ при формуванні нового бюджету і попри це все одно існує серйозний дефіцит, який зараз знаходиться на рівні 8% ВВП. Крім того, у Фонді погіршили прогноз падіння українського ВВП у 2020 році, збільшивши його до 8,2% (3,9 трильйона гривень).

МВФ виділив перший транш Україні в розмірі 2,1 млрд доларів, хоча першочергово планувалося виділити на 200 млн доларів менше. В інтерв'ю BBC голова НБУ Яків Смолій розповів, що всі отримані кошти підуть на покриття дефіциту бюджету.

За словами економічного експерта Любомира Шавалюка, позитивний ефект від кредиту все одно буде, зокрема нерезиденти перестануть боятися тримати українські облігації, які за час карантину багато з них почали продаватиЗа травень нерезиденти скоротили портфель облігацій внутрішньої державної позики на 6,358 млрд грн. Скорочення відбувається через погашення Мінфіном випусків ОВДП, термін обігу яких закінчився, або ж через продаж нерезидентами ОВДП на вторинному ринку.. Про це експерт розповів в ефірі Українського радіо.

Крім того, Шавалюк говорить, що отримання траншу від МВФ відкриває доступ до фінансування від інших донорів. Раніше про це ж говорив і міністр фінансів Сергій Марченко: "Кредит від МВФ не лише позитивно вплине на економіку держави, а й відкриває двері для України в питанні отримання макрофінансової допомоги від Європейської комісії (1,2 млрд євро), кредиту від Світового банку (1 млрд доларів), що дозволить не тільки виконати цьогорічний бюджет, а й зменшити навантаження на гаманці українців".

Раніше Марченко також говорив, що усі кошти МВФ підуть зокрема на виплату пенсій, заробітних плат, виплати заробітних плат лікарям і соціально незахищеним громадянам.

За словами експерта, усі запропоновані МВФ маяки – це структурні реформи, реалізація яких в українських умовах може розтягнутися на роки, а нова програма співпраці з Фондом триватиме всього півтора року.

Якщо ж говорити про те, наскільки реально отримати повний транш, то, за словами Любомира Шавалюка, транші де-факто залежатимуть від того, наскільки Україна потребуватиме додаткових грошей від іноземних донорів: "Якщо не все буде погано, то, мабуть, це буде єдиний транш. Якщо все буде погіршуватися, то, можливо, МВФ ще втрутиться".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди