"Читати анонімні телеграм-канали ― це як їсти зі смітника" ― Центр протидії дезінформації

"Читати анонімні телеграм-канали ― це як їсти зі смітника" ― Центр протидії дезінформації

Соціальні мережі стають основним джерелом інформації. Як споживати її критично та виважено
Інформацію у соцмережах читають 74% українців — соціологічне дослідження на замовлення Internews. Ілюстративне фото: Unsplash

Як відрізнити фейки в соцмережах, яким новинам з локальних груп в месенджерах краще не вірити та як просувають російські наративи анонімні акаунти — Українське радіо поговорило з медіаекспертами.

Анонімні телеграм-канали

Нещодавно оприлюднене соцдослідження на замовлення міжнародної організації Internews показало, що соцмережі є джерелом новин для 74% українців. Проте, споживаючи інформацію з соцмереж, варто зважати на певні критерії, розповідає засновниця ініціативи з інфогігієни "Як не стати овочем" Оксана Мороз:

"Єдиний критерій, який точно може зрозуміти кожен, — це анонімність. Тобто всі ті канали, що так чи інакше маніпулюють, є анонімними".

"Якщо ви заходите на опис каналу і не розумієте, що це за організація — це не той канал, з якого можна брати інформацію. Адже всі анонімні канали створюються для маніпуляцій та заробляння грошей".

Старша аналітикиня Центру протидії дезінформації при РНБО Марина Воротинцева впевнена: "Сьогодні медіаграмотність та медіагігієна стають такими ж необхідними, як і звичайні побутові навички".

Марина Воротинцева дала кілька рекомендацій, які допоможуть читати телеграм-канали критично і виважено:

  1. Одним із ключових інструментів дезінформації в телеграмі є так званий анонімний авторитет. Коли ви бачите посилання "Як повідомило нам джерело в Офісі Президента", то можете бути впевнені, що цього джерела не існує. Вас намагаються ошукати та обдурити.
  2. Коли ви бачите анонімний телеграм-канал, ніколи не знаєте, хто за ним стоїть. Це може бути команда українських журналістів або ж команда ГРУ Генштабу РФ. Тому споживати інформацію треба з джерела, яке ви знаєте. Читати анонімні телеграм-канали ― це як їсти зі смітника.
  3. Верифікований телеграм-канал ― це канал, який не приховує команду і дає про себе додаткову інформацію, хто за ним стоїть і хто пише новини.

Ботоферми як інструмент інформаційного тероризму

Часом ми не лише шукаємо у соцмережах інформацію, а й цікавимося, що з цього приводу думають інші люди. Коментарі, здавалося б, відображають суспільну думку, але тут теж є ризики, вважає Оксана Мороз:

"У нас немає фільтрації реальних людей і ботів. Це проблема глобальна, вона стосується всіх країн. Коли людина йде в коментарі, вона має розуміти, що велика кількість коментаторів ― це не люди, а віртуальні акаунти. І перевірити це здебільшого неможливо".

Воротинцева розповідає, як працюють ботоферми: "Можливості штучного інтелекту сьогодні такі, що ви можете дискутувати у фейсбуці або телеграмі з користувачем, який є синтетичним, тобто це не людина з вами дискутує, а програма. І ви цього не помічаєте до третього або навіть п’ятого коментаря. Тобто, фактично, ви дискутуєте з роботом, що навчений реагувати на ваші заперечення або аргументи".

За її словами, суть цього інформаційного тероризму ― викривити вашу реальність, демотивувати, змінити вашу точку зору.

Чи варто заборонити "Телеграм" в Україні

Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України періодично публікує та оновлює перелік небезпечних телеграм-каналів, що діють на території України, та закликає не довіряти їм.

За словами Марини Воротинцевої, сьогодні варіант регулювання Телеграм малоймовірний: "Станом на зараз радикальний варіант заборони "Телеграму" не розглядається, наскільки мені відомо. Бо українські високопосадовці та керівники держави мають сильні позиції у "Телеграмі". Наприклад, до 2014 року сторінка президента у мережах "Вконтакте" чи "Одноклассники" взагалі не сприймалася як цікаве джерело інформації. А зараз канал Зеленського в телеграмі сприймається таким джерелом, люди його читають. Тому забороняти немає сенсу".

Локальні групи та їхній вплив

Перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Сергій Замідра звертає увагу, що в громадах люди беруть інформацію не лише з регіональних медіа: "Багато людей читають новини у відкритих групах свого міста чи села у соцмережах. Якщо в цих групах немає кому відреагувати на фейки, може бути їхнє лавиноподібне поширення по країні. Аби цього уникнути, треба приділяти увагу локальним групам і працювати з ними, а не тільки з регіональними чи національними".

Велику кількість "вкидів" виявляють саме у локальних групах, каже Марина Воротинцева: "Усі ми беремо участь в якихось групах будинку, під’їзду, ОСББ, селища, села тощо. І ми фіксуємо масовані намагання розганяти у цих чатах теми на кшталт "у нас відключають електрику, а в сусідів ― ні, це несправедливо, давайте протестувати, у цьому винен Зеленський".

"Найбільш уразливими до такої дезінформації є люди старшого віку. Коли вони вмикають телеканал або читають газету, можуть якось засумніватися. Але коли вони читають чат ОСББ, навіть на думці не мають, що це може бути фейк, бо це розповідає сусідка, а до неї високий рівень довіри".

Читати також:

  • "Росіяни бачать українське ППО": у Military Media Center пояснили, що не можна публікувати в соцмережах
  • Готували атаки на соцмережі лідерів думок: у Луцьку викрили ботоферму
  • Як росіяни сіють ворожнечу за допомогою фейків про відключення світла — пояснюють прикарпатські експерти
На початок