Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що президент РФ Володимир Путін і міністр оборони Росії Сергій Шойгу продовжують заявляти про підвищену ядерну готовність, щоб заспокоїти "внутрішню націоналістичну аудиторію та залякати західну аудиторію". При цьому не проголошуючи нову політику чи будь-які фундаментальні зміни в ядерній позиції чи можливостях Росії.
Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Напередодні 21 грудня президент Росії Володимир Путін заявив, що російська армія планує й надалі "підтримувати готовність і вдосконалювати боєготовність ядерної тріади"Ядерна тріада — стратегічні наступальні збройні сили, що включають три компоненти: стратегічна авіація, міжконтинентальні балістичні ракети та атомні підводні ракетоносці., як гарантію збереження територіальної цілісності країни. А також повідомив, найближчим часом на бойове чергування буде вперше поставлено міжконтинентальні балістичні ракети "Сармат", а у війська продовжують надходити ракетні комплекси "Ярс". Путін також повідомив, що в січні "на бойову службу" вийде фрегат "Адмірал Горшков" з новими гіперзвуковими комплексами "Циркон".
"Путін і Шойгу стверджували, що сучасна зброя становить 91,3% стратегічного ядерного арсеналу Росії", — йдеться в аналітичному звіті. На думку аналітиків, такі описи навряд чи свідчать про підвищену готовність Росії застосувати ядерну зброю.
В ISW вважають, що Кремль регулярно використовує ядерну риторику, щоб продемонструвати силу "ультраправій російській спільноті", оскільки остання звинувачує Міноборони Росії у нездатності підтримувати війну в Україні та вимагати від Заходу скорочення надання допомоги Україні. А також продовження переговорів на російських умовах, натякаючи на можливість ядерної ескалації.
За даними ISW, російські офіцери не мають наміру фактично використовувати ядерну зброю на полі бою.
Що відомо про ядерну загрозу з боку РФ і погрози Путіна
21 вересня 2022 року під час свого звернення, президент РФ Володимир Путін заявив, що країни Заходу влаштували "ядерний шантаж" Росії, відтак при загрозі територіальній цілісності вона готова "використати всі наявні в себе засоби". Це не перша погроза ядерною зброєю. На четвертий день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у лютому 2022-го, Путін, чиї війська уже зазнали в Україні великих втрат, доручив перевести сили стримування у російській армії в особливий бойовий режим. Через те що нібито “посадовці країн НАТО припускаються агресивних висловлювань” на адресу Росії. Один з аспектів стратегічних сил стримування — застосування ядерної зброї. Ще раніше, 21 лютого глава країни-агресорки наголошував: Україна буцімто цілком спроможна незабаром відновити ядерну зброю, від якої відмовилась у 1994-му. Тому “ми (Росія) не можемо на це не реагувати”.
Про ядерні погрози Путіна згадав і президент США Джозеф Байден під час свого виступу в Генасамблеї ООН заявивши, що "ядерні погрози на адресу Європи і безрозсудна зневага до обов'язків режиму нерозповсюдження ядерної зброї — це надзвичайно суттєве порушення Статуту ООН". НАТО має дати РФ зрозуміти, що використання ядерної зброї викличе зустрічну відповідь, заявив міністр закордонних справ Литви Габріель Ландсбергіс.
Ідея ядерного стримування була основоположною для безпекового ландшафту світу за часів Холодної війни. Це — про те, що одна ядерна держава не посміє напасти на іншу через загрозу ядерного удару. Загалом цей принцип актуальний і нині: страх перед нищівними наслідками ядерної війни усе ще стримує ймовірні повномасштабні конфлікти — але не запобігає їм повністю.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2021-му у РФ було загалом 6255 боєголовок, у США — 5500. Військова доктрина РФ каже, що застосування тактичної ядерної зброї прийняте, якщо існування Російської Федерації — під загрозою.
Читайте також
Зустріч Зеленського з Байденом, у Києві найгірша ситуація з електрикою. 302 день війни. Онлайн
Генштаб ЗСУ: Сили оборони відбили атаки окупантів на Донбасі
