"Це визнання зусиль українського народу": Лауреатка "Нобеля" миру про нагороду

"Це визнання зусиль українського народу": Лауреатка "Нобеля" миру про нагороду

"Це визнання зусиль українського народу": Лауреатка "Нобеля" миру про нагороду
. Лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвічук тримає золоту медаль з зображенням Альфреда Нобеля. Фото: Суспільне / Дар'я Кінша

Нобелівська премія миру — це визнання зусиль українського народу, який сміливо бореться проти спроб зірвати мирний розвиток Європи. Про це заявила очільниця "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук, яка повернулася з церемонії нагородження Нобелівською премією миру, передає кореспондентка Суспільного.

Вона наголосила, що ця війна почалася не в лютому 2022 року, а в лютому 2014-го, коли Україна отримала шанс на швидку демократичну трансформацію і на повернення до європейської родини.

"Усі ці нагороди і відзнаки, у тому числі Нобелівська премія миру — це для України. Для того, щоб у нас були нові можливості, які ми використаємо, щоб перестали гинути люди на фронті, щоб перестали гинути люди на окупованих територіях, щоб перестали гинути люди у тилу", — сказала Матвійчук.

Золота медаль з зображенням Альфреда Нобеля
Золота медаль з зображенням Альфреда Нобеля. Фото: Суспільне / Дар'я Кінша

Лауреатка "Нобеля" зазначила, що на зустрічах під час церемонії вручення премії говорила про те, що Україні потрібні: сучасна зброя, справедливість, міжнародний трибунал, та нова міжнародна система миру і безпеки. Також, за словами Матвійчук, потрібна нова міжнародна система миру і безпеки, бо наявна не працює.

"Вона лежить у руїнах, як Маріуполь. І ми живемо в дуже небезпечному світі, у якому, коли генсек ООН приїжджає до Києва, то російська ракета влучає в житловий будинок і вбиває у своїй власній квартирі журналістку Віру Гирич. І це належить змінити", — сказала вона.

За словами Матвійчук потрібно створити таку міжнародну систему, у якій будуть почуватися в безпеці і мати гарантії захисту прав всі люди, незалежно від того, чи проживають вони у країнах-членах якогось військового блоку.

Лауреатку Нобелівської премії миру Олександру Матвійчук зустрічають на вокзалі у Києві
Лауреатку Нобелівської премії миру Олександру Матвійчук зустрічають на вокзалі у Києві. Фото: Суспільне / Дар'я Кінша

"Почати зміни цієї системи потрібно з того, щоби виключити Росію із Ради безпеки ООН за системні порушення статуту", — сказала лауреатка "Нобеля".

Матвійчук зазначила, що "Центр громадянських свобод" і далі буде працювати над документуванням (порушень прав людини — ред.) і зараз зосередиться на тому, щоб створити нову комплексну систему правосуддя.

"Один з елементів цієї стратегії — це створення міжнародного трибуналу, але так само нам потрібно працювати над посиленням національної правової системи. Ми маємо побудувати таку країну, у якій права кожної людини захищенні, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліції ніколи в голову не приходить бити мирні студентські демонстрації", — зазначила вона.

В Осло 10 жовтня вручили Нобелівську премію миру. Цьогоріч її розділили представники України, Білорусі та Росії — Центр громадянських свобод, журналіст Алесь Беляцький і правозахисна організація "Меморіал". Голова Нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен зазначила, що оголошуючи рішення у жовтні, комітет відзначив, що три лауреати просували право критикувати владу та захищати фундаментальні права громадян.

Що відомо про Центр Громадянських Свобод

Центр Громадянських Свобод (ЦГС) був заснований у 2007 році для просування цінностей прав людини, йдеться на сайті організації. Очолює організацію Олександра Матвійчук.

Після вторгнення РФ в Україну в 2014 році Центр брав участь в мобільних моніторингових групах в Криму і на Донбасі. Також займався передачею в Міжнародний кримінальний суд подання зі свідотствами про злочини проти людяності, вчинені режимом Януковича під час Євромайдану 2013-2014. Створив коаліцію “Правозахисний порядок денний”.

У 2017 правозахисники створили Київську школу прав людини. Взяли участь у розробці законопроєкту і запуску адвокаційної кампанії за гармонізацію українського кримінального кодексу з міжнародним кримінальним правом. Провели адвокаційні акції на захист жертв сексуального насильства під час війни спільно із проектом “Zero Impunity”.

У 2020 році ЦГС став ініціатором міжнародної акції солідарності “BelarusWatch”.

Читайте також

Українському народу вручили премію Сахарова

На початок