Фронтмен "Мандри" Сергій Фоменко про службу в ТрО та музику під час війни

Фронтмен "Мандри" Сергій Фоменко про службу в ТрО та музику під час війни

Фронтмен "Мандри" Сергій Фоменко про службу в ТрО та музику під час війни
Фото: Полтавська ОДА

Музикант, лідер гурту "Мандри" Сергій Фоменко – один з тих, хто допомагав рятувати людей з Ірпеня. На початку війни він служив у Теробороні, а нині збирає історії людей і знімає документальний серіал. В ефірі "Культури на часі" поговорили про музику, нові проєкти та службу в ТрО.

Як часто нині вам доводиться брати до рук гітару й давати концерти?

Я був у Теробороні як волонтер зі своєю зброєю під час нападу на Київ, область і перебував там до того моменту, коли Київська, Житомирська і Сумська області не були звільнені. Далі я переключився на волонтерську роботу і перебуваю в принципі в Києві, але з виїздами до свого батальйону на південь.

Займаюся зараз в основному волонтерськими проєктами: "Мобільна евакуація", от "Тихий концерт". І створюю військову кінохроніку – це великий проєкт, який називається "Між світлом і злом". Знімаю сюжети до цієї хроніки. До музики ставлюся так, що роблю благодійні виступи, наприклад у кафе "На підвіконні". І це було досить ефективно, тому що зібрало немало коштів.

Розкажіть більше про кінопроєкт. Які історії ви вже відзняли?

Історій дуже багато, ми їх знімаємо вже кілька місяців. Це і людські історії, і фіксації злочинів, і окремі сюжети. Це дуже великий проєкт, який охопить усю війну: з 2014 року, Майдану – до 2022 року.

Ми збираємо історії людей, які в усіх цих подіях брали участь. Абсолютно різні люди, і військові, і волонтери, і митці, й історики. Військових, звичайно, багато історій там буде. Це буде не лише про війну, але й чому ця війна сталася. Це про історію, про мотивацію, про феномен українців.

Наприклад, усім відомо, що волонтерство в тому вигляді, в якому воно існує в нас, — це наше ноу-хау. Ніде у світі немає такої спільноти, яка так ефективно допомагає під час таких тяжких подій, як війна. І це теж феномен, який слід пояснювати, розповідати. Цей проєкт планується не тільки для України, а й для закордонної аудиторії.

Це буде документальний фільм, який ви перекладете англійською мовою? Чи серіал?

Це буде серіал, орієнтовано на п'ять великих серій. Також будуть окремі історії, які можуть бути зроблені як короткометражні. От є вже монтаж однієї такої історії – називається "Поет і війна", про українського поета і волонтера Сергія Жадана. Зйомки відбувалися в березні і липні, будуть ще дозйомки найближчим часом, я сподіваюся.

Усе складно, планування під час війни не є простим, але дуже важливо зберігати і збирати цю історію в кіно, в документальному кіно, тому що це — один з найвизначніших етапів в історії Незалежної України і його треба фіксувати.

Фронтмен "Мандри" Сергій Фоменко про службу в ТрО та музику під час війни
Фото: Юрій Прияцелюк

Як на вашому емоційному стані позначилася війна та історії, які ви збираєте?

По-перше, багато історій внутрішніх, пов'язаних зі службою в Теробороні. Це був для мене перший досвід тотального перебування в такому військовому форматі: спання на підлозі, постійні чергування, виїзди, евакуація людей з Ірпеня, Бучі.

Це досить новий для мене досвід в такому форматі. Я там зустрів дуже, дуже багато надзвичайно крутих людей. Хоч я музикант і в мене є дуже багато цікавих історій у житті, але такої концентрації фантастичних людей, як тут, в Теробороні, я не бачив. І, на жаль, деякі з побратимів загинули. Один дуже класний хлопець загинув, і, звичайно, є переживання з цього приводу дуже глибокі, це дуже сумно.

Але я стараюся не запускати ці емоції, стараюся максимально займати свій час корисними справами: волонтерством, роботою над фільмами й іншими напрямками, в тому числі ми зараз співпрацюємо з комісією фіксування військових злочинів. Це маються на увазі документальні, зафіксовані на відео матеріали, які ми теж знімали. Це все не дає мені сумувати і взагалі я стараюся тримати себе в руках.

Я вірю в Бога, я вірю в Збройні Сили України і в нашу внутрішню силу українців як громадянського суспільства. І в нашу культуру, звичайно, бо вона допомагає нам усе це долати, в тому числі й пісні з матюками.

Як ви ставитеся до нецензурної лексики у піснях?

Я – нормально. Таке слово можна використовувати, якщо воно там потрібне. Просто так беззмістовно матюкатися — це не є добре, але якщо потрібно щось чітко визначити, то чому ні? Це дієво.

Що першим зробите після перемоги?

Важко сказати, давайте спочатку переможемо. Головне, зараз я намагаюся кожну хвилину, кожну годину, яка в мене є, використовувати для того, щоб робити корисне для України. Це головне, що потрібно і для кожного з нас, хто зараз в Україні перебуває, і для тих, хто не в Україні, але працює на українську перемогу: українців, які працюють в волонтерських хабах по всьому світові, і українська діаспора, і наші союзники.

Наприклад, є співпраця з американським режисером Дагом Лайманом, який зняв фільми "Містер і місіс Сміт", "Свінгери", "Ідентифікація Борна". Є співпраця з Фондом Джорджа Клуні, це саме по військових злочинах. І є співпраця з тими кіномитцями й артистами, які працюють зараз над фіксуванням того, що відбувається.

Це в першу чергу група "Кіно" – це найкращі українські оператори, які перебувають у лавах ЗСУ з камерами. Це студія Ахтема Сеітаблаєва "Істман студіо", це моя студія "Будка-продакшн" і всі режисерські групи, з якими ми з перших днів війни працюємо.

Завдання таке, що зараз мова культури має бути більш ефективною, для того, щоб підтримувати увагу до України на міжнародному рівні. Цим я зараз і займаюся теж, разом з тією волонтерською діяльністю, яка потрібна прямо зараз для нас усіх.

Більше про українську державність

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІншеРозкладКонцертиПрограмиПодкастиСПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВARTИЛЕРІЯ