Чи орієнтуєтеся ви в українських музичних трендах? Чи знаєте, хто їх започаткував? Радіо "Промінь" та Суспільне продовжують спільний проєкт "Антологія. Український альбом", у межах якого ми знайомимо або нагадуємо вам про історію становлення вітчизняного шоу-бізнесу. У черговому матеріалі Світлана Берестовська розповість про гурт "Фактично самі" та його шостий альбом "Lo-Fi Traвми". Повністю інтерв’ю з вокалісткою Іреною Карпою можна послухати за посиланням.
Ірена Карпа — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. З 2015 року — перша секретарка з питань культури посольства України у Франції. Народилася у Черкасах. За два роки родина переїхала до Івано-Франківська, а звідти — в Яремче на Прикарпатті.
Цікаво, що в дитинстві Ірена музикою взагалі не займалася. Батьки віддали її до художньої школи, де Ірена сім років ліпила, малювала, вирізала, поки, як вона згадує, більшість дітей навколо ходили на "обов’язкову музику". Каже, навіть питання про музичний інструмент як додатковий для неї не стояло, бо вона ніяк не могла зрозуміти, як це — грати двома руками різні речі, так роздвоїти свій мозок. "Така от у мене в мозку девіація", – віджартовується Ірена. Утім, це не завадило дівчині в шкільні роки співати в хорі та духовному ансамблі. При чому співала, як вона сама каже, партії "п’ятого голосу".
Ірена Карпа: "Це такий найбільш низький. Такий: "О, всепітая Царице, укріпи нашу любов!" Усі співали голосами-дзвіночками, і тільки я щось там бубнила й могла тримати партію. Тому прославилася я завдяки своєму прекрасному слухові, а не якомусь чарівному голосу".
Трохи згодом Ірена захопиться грою, в яку в середині 90-их грали майже в усіх школах та університетах. Ба більше, була капітанкою команди КВК міста Яремча. Зараз сміється, що якби не покинула, то зараз, може, була би президенткою.
Ірена Карпа: "І бачите, пішла би далі, хтозна, президентом би тут лишилася. А так я зрозуміла, що КВК – це просто якесь свято всього непрофесійного. Типу, це непрофесійний сценаризм, непрофесійна музика й непрофесійні танці, і я це все полишила".
Але саме КВК дав дівчині розуміння того, що сцена їй подобається, а глядач непогано сприймає не лише студентські жарти, а й пісні, які Ірена пробувала вже писати сама. Саме в КВК вона вперше публічно виконала свою пісню. Згодом, коли, як вона каже, виросла й зрозуміла, що всі ці "очі-ночі", "роки-віки" співати не може, подарувала її Дмитру Корсу. Саме у виконанні Дмитра, який, до речі, був російськомовним, пісня "А я чекатиму" стала відома широкому загалу.
У 1998 році Ірена вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології. Зрозуміла, що її тягне до рок-музики, та знайомиться з Олегом Артимом. У ці часи лінгвістичний університет стає кузнею для української музичної сцени. Одними коридорами зі студенткою Карпою ходять Саша Кольцова, Дмитро Шуров та Артур Данієлян, з яким Ірена згодом прийде на каву до Олега Артима.
Ірена Карпа: "Так, це все студентська тусовка, і Артур із Дімою Шуровим, який зараз Pianoбой, сиділи в актовій залі і щось там бринькали на бас-гітарі й фортепіано. Ну і, власне, якось навколо цього все так закрутилося".
Ось так і склалося тріо, яке стало ядром "Фактично самих". Спочатку у складі гурту Ірені запропонували грати на бас-гітарі, але тривало це недовго. Як і в дитинстві, Ірена не змогла одночасно грати й співати. Спробував Олег, але і в нього не вийшло — банально не потрапляв у ноти. Так Ірена ще деякий час побула просто бас-гітаристкою. Каже: усе було, як в анекдоті, де музикант каже лікарю, що йому мозок не треба, бо він зараз на басу грає.
"Lo-Fi TRавми" – це шостий альбом команди. Ірена Карпа називає його вишуканим, до якого треба доростати слухачеві. На момент створення альбому Карпа, Артим і Данієлян навчилися настільки довіряти у творчості одне одному, що Ірена просто записала свої вокальні партії й вирушила в подорож Азією, що тривала понад дев’ять місяців. В Індонезію вона вирушила зі своїм тодішнім хлопцем.
Його запросили працювати в неурядову організацію, що займалася захистом прав людини. Волонтерство Ірени полягало в тому, що вона безкоштовно читала лекції студентам. А у вільний час писала статті, бо жити теж якось треба було, та працювала над своєю другою книгою про життя в Південно-Східній Азії.
З цієї подорожі Карпа привезе не лише дописану книжку та спогади, а й дуже багато відеоматеріалу, який згодом стане основою кліпу на пісню "Обернись".
Отже, поки Ірена подорожувала в Азії, у Києві двоє хлопців — Олег Артим та Артур Данієлян — наполегливо працювали над майбутнім альбомом гурту. Ірена зізнається, що ніколи не давала їм рекомендацій щодо аранжування. Мовляв, у кожного з їхнього тріо була своя зона відповідальності.
Ірена Карпа: Насправді, буду я кривити писок чи не буду, швидше за все, воно залишиться без особливих змін. Кожен робить своє. І я їм достатньо довіряю.
Назву альбому запропонував Олег Артим, хоча, можливо, вона ніколи не спала б на думку хлопцям, якби не тривалі подорожі Ірени та постійні не завжди успішні спроби з нею зв’язатися.
Одним із найяскравіших треків альбому "Lo-Fi Traвми" стала пісня "Вродливе м’ясо", яку Ірена виконала зі своїм другом Сашком Положинським. Вона вже була в альбомі "Система нервів", який Положинський разом із гуртом "Тартак" випустив ще у 2003 році. Утім, це не завадило їй стати ще й хітом шостого альбому гурту "Фактично самі". Ірена виконала приспів, а Сашко — реп. Він зображав різних розбещених жіночою увагою красенів-мачо. Ірена ж йому відповідала, що він — просто м’ясо. Пісня на роки випередила свій час, адже фактично стала маніфестом фемінізму.
Ірена Карпа: Я навіть про це не думала, що це якісь дійсно феміністичні маніфестації. Я думала, що це такий гумор, хуліганство й просто іронія, і дуже класно, що такі продвинуті хлопці, як Сашко, у цьому брали участь.
До речі, це не єдина композиція альбому "Lo-Fi Traвми", де ми чуємо голос Олександра Положинського. Дуетом з ним записана ще й пісня "Русальчина".
Були в альбомі й інші не менш цікаві колаборації. Олександр Сидоренко, більше відомий як Фоззі з гурту "ТНМК", також подарував альбому "Lo-Fi Traвми" частину своєї роботи. При чому композиція "Letter 2 Babulya" увійшла й до сольного альбому Фоззі "MetaMoreFozzey", що побачив світ у вересні 2004 року.
Ірена Карпа: "У мене був готовий трек, де я співала партію бабуні: "Не турбуйся, Фоззі-бою, твоя Ба завжди з тобою". І це був лист його бабуні. Це дуже класно, бо зараз, наприклад, я відкрила для себе Фоззі як дуже цікавого письменника".
Столична презентація "Lo-Fi Traвми" відбулася у грудні 2005 року в клубі "Чаща". Можливо, в усьому винна назва альбому, але без пригод не минулося. До травм не дійшло, на щастя, але Ірена співала з хворим горлом, а в клубі, де вони виступали, були проблеми зі світлом. Хоча для "Фактично самих" чи не кожен виступ стає екстримом. На першому концерті гурту через зливу завалився дах сцени, позаливало монітори й інструменти. Так повелось і надалі, згадує Ірена.
Ірена Карпа: "Коли я робила камбек після того, як у мене народилася Кайя, друга дитина, також у нас все у великому клубі, дуже пафосному на Арсенальній, раптом вирубилося і мені довелось казати: "ой, ви знаєте, у нас така пауза, бо мені треба піти дитину погодувати". А насправді я стояла за сценою, кума годувала дитину, а я обгризала собі нігті, чекаючи, коли це все налагодиться. Тому в нас це дуже-дуже часта історія".
Того вечора перед виступом "Фактично самі" презентували три відео на пісні з нового альбому. Серед них був кліп "Небо" – режисерська робота Олега Артима. У цьому відео спокуслива Ірена у вишуканій сукні співає посеред голих стін якогось підвалу. Як з’ясувалося, це був підвал лялькового театру. З гламурною сукнею теж не все так просто. Ірену просто загорнули в шмат червоної тканини. А оскільки в підвалі було дуже холодно, на дівчині були ще й джинси і теплі чоботи.
Ще одне відео, яке потішило прихильників гурту "Фактично самі" на презентації альбому "Lo-Fi Traвми", – це кліп на пісню "Дивина". Його бюджет склав 164$, не враховуючи купівлі камери за 500$. Олег Артим власноруч цілий тиждень перебудовував балкон квартири на "Лісовій", яку на той час винаймали хлопці. За тиждень йому вдалось зробити справжній павільйон для цього фантасмагоричного відео. Ну а весь реквізит, крім сукні Ірени, купили на блошиному ринку.
Вбрання для солістки пошила дружина продюсера "Бумбоксу" Маша Согомонова. Мейкап робила вже сама Ірена. Каже, він вийшов такий дивний, бо в неї на губі вискочив герпес, який треба було якось замалювати. Тобто, все в цьому кліпі – абсолютно "do it yourself", самі робили геть усе.
Після того, як альбом "Lo-Fi Traвми" побачив світ, своє слово про нього сказали й музичні критики. Найчастіше лунали приблизно такі оцінки: "впливовий, мистецький, незвичний, але дуже похмурий та навіть депресивний альбом". Ірена ж депресивним його не вважає. Швидше, ліричним, меланхолійним і дуже медитативним. А от з характеристикою "впливовий альбом" сперечатися не стала.
Ірена Карпа: "Це музика для тих, у кого хороший смак, вихований прикладами сильними із світової музики поза українським контекстом, тому мені лестить, що це впливовий альбом. Це значить, що таких вишуканих розумних людей більше, ніж можна на це сподіватися".
Після "Lo-Fi Traвми" "Фактично самі" змінять своє ім’я. Наступний альбом "IN ЖИР" випустять вже під назвою Qarpa. Наразі, так би мовити, крайній альбом Qarpa вийшов ще у 2015.
Артур Данієлян – нині відомий саундпродюсер, на запис до якого стоїть черга з найтоповіших музикантів країни. Олег Артим також затребуваний саундпродюсер та звукорежисер. Ірена Карпа зараз живе в Парижі, організовує культурні заходи, пише книжки, виховує двох донечок та вірить, що гурт ще не сказав своє останнє слово. У своєму темпі вона з колегами продовжує робити улюблену справу.
Ірена Карпа: "Нема ніде правила, що ти мусиш писати щось з 18 до 25, а потім вже загортатись у тряпочку і йти на звалище історії".
Звісно, ми чекаємо новин, свіжих альбомів та яскравих відео від Ірени та її гурту Qarpa. Але то вже буде інша історія.
Редакторка текстової версії: Тетяна Познякова.
Більше про сучасну українську культуру
- Як росіяни 30 років формували залежність українського музичного ринку від Москви
- Чому українська музика 90-х така дивна (і така прекрасна)
- Креативне мислення у нас в крові. Згадуємо українські телешоу 90-х, які вас приємно здивують
- Чому українці масово слухають російські пісні та чи можна це змінити
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
