Стендап-комік та актор інародного театру абсурду "Воробушек" Василь Байдак не вірив у те, що Росія може розпочати повномасштабне вторгення. Та з його початком почав активно волонтерити: збирати гроші на гуманітарну допомогу та військове спорядження, записувати інформаційні ролики, допомагати розбирати завали у деокупованому Ягідному.
Як трансформується роль гумору під час війни, як зустріли повномасштабне вторгнення інші актори ІТА "Воробушек" та як минула їхня перша довга імпровізація після 24 лютого – у конспекті відео від проєкту "Artилерія" на Суспільне Культура.
Початок війни
Василь розповідає, що не вірив у те, що повномасштабне вторгнення почнеться: "Я був з тих типів, які думали, що це все провокації, що вони просто хочуть пограти на геополітичному рівні.
Ми поїхали з дружиною 23 числа у Вінницю до батьків і взагалі нічого не взяли з собою, ніякої тривожної валізи. Я казав Лізі, що все буде нормально – вона мені по цей час згадує про це "нормально".
Про волонтерство
Волонтерити почало все коло спілкування Байдака, кожен робив те, що вміє. Про мотивацію він говорить:
Я побачив, що OTOY [хіп-хоп виконавець, – ред.] почав збирати на рентгенівський апарат у Київський військовий шпиталь. Там досить велика сума була, але апарат дозволяє швидко знайти уламки від мін чи кулі в організмі. З того часу, коли я робив у Жовтневому стендап свій, то я зробив багато мерчу. Ми вирішили продавати його і всі кошти віддамо на цей рентгенівський апарат".
Допомагали всі й на все, розповідає стендап-комік: "Потім вже понеслося – для UAanimals зібрали кошти, на якісь тактичні кросівки під Ізюм зібрали кошти, на якісь рюкзаки, вакуумні апарати в Чернігів – чотири закупили для заліковування ран. Десь уже, мабуть, під 800 тисяч гривень всієї допомоги. Я подивився і такий "Ого!".
Підтримка через біль
Стендап-комік розповідає, що радить усім спрямувати свою злість і негативні емоції у конструктивне русло:
"Війна продовжується. Військові гинуть, ми в безпеці саме завдяки цьому. І це як кнутом. Ти такий: так, хочу серіал подивитись. Круто, подивився серіал. Що далі? Відкриваєш новини – прильот по Чернігову. Кнут! Усе, треба допомагати. Відкриваєш ще якусь новину. Російські військові зсунули лінію фронту, пройшли кілометр. Ох ви ж кінчені! Більше волонтерити! Кнутом.
Така мотивація. Це мотивує і це підтримує. Це підтримка через біль. Варто, щоб ми просто могли брати енергію якусь і перетворювати на необхідну. Тому що важко, багато в кого це виливається в сльози.
Допомагати руками
Допомагати можна не лише грошима й зборами, розповідає Василь: "Ми, як приїхали в Київ, одразу поїхали в організацію Repair Together. Вони організовують різні поїздки. Один раз на два тижні в Ягідне, в Чернігівську область і Лукашівку – розбирати завали, які залишилися після російських солдатів. Я дуже сильно раджу кожному з’їздити і допомогти, і знайти це.
По-перше, ти одразу відчуваєш війну. По-друге, це відчуття допомоги. Коли ти фізично розбираєш цю цеглину, ти спілкуєшся. Це треба запам’ятати на все життя. Ну і допомога, бо місцевим досить важливо, – крім того, що це допомога, це й підтримка.
Жарти в Ягідному
Був у Байдака й стендап-виступ, якого він дуже сильно боявся: "Ми в Ягідному, мені дзвонять і кажуть, що через дві години стендап. Запитали, чи готовий я дати сам півгодини для місцевих. Я сказав, що не знаю. Це ж місцеві – вони пережили такий біль, таку трагедію і зараз зробити так, щоб вони сміялися? Але я погодився, бо подумав, що треба розуміти цей досвід. Комедія, мабуть, так і має робити. Пройшло все чудово, бо це саме той сміх, який я би хотів запам’ятати".
Що робить стендап
Залікувати, тримати фокус на актуальних питаннях — такі завдання стендапу, окрім просто сміху, й під час війни, вважає Василь Байдак, це набуває нової актуальності.
"Стендап робить багато зараз речей. Крім того, що такі штуки, які вони робили і до 24-го, зараз більш необхідні, щоб просто заліковувати людей. Люди заспокоюються, відволікаються, і знаходяться в актуальних темах, того, що стендап передусім теж має бути і має так у коміків бути – він піднімає якісь питання різні соціумні. Зараз питання – це війна з Росією.
Мій гумор зараз переформатувався, став більше комедією спостереження. Абсурду менше, але він починає проявлятися – я цьому досить радий.
Про біль
Попри всі старання й допомогу біль є, розповідає Василь.
"Я заблокувався, я не пускав до себе біль. Я (обрав, – ред.) холодний аналіз і раціональність. Мені так було легше працювати і знаходити ресурс. Але інколи цей біль таким джмеликом просто проникає. Ти наче все зробив, наче немає дірочок в картоні і в стіні, але десь знаходиться.
Читайте більше про гумор під час війни
- Зухвала і Загайкевич: "Такі новини" та "Рафінована лють", жарт Саса та толерування Орлова | Artилерія
- Костянтин Трембовецький: про гумор під час війни, українізацію та вміння переглядати позицію
- "Сміх продовжує життя, але ракети сильніші". Квартал 95, Леви на Джипі, Дантес та стендап-коміки про війну та жарти
- Як уникнути вживання лайливих слів і при цьому дати вихід емоціям – розповіли в Інституті когнітивного моделювання
Читайте нас у Facebook або Telegram.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
