Понад 1800 закладів освіти пошкоджено, з них 209 зруйновано. Деякі університети та коледжі переїхали на захід України. Цьогоріч, вперше з 2008 року, абітурієнти не здаватимуть ЗНО. Його замінив національний мультимедійний тест, який можна буде здати, як в Україні, так і за кордоном. Все це — наслідки повномасштабного вторгнення Росії. Про навчання під час війни, мультипредметний тест на тимчасово окупованих територіях та свій вступ до тероборони Суспільному розповів міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.
Як війна впливає на сферу освіти?
Найбільше, мені здається, вона вплинула на психологічний стан учнів і вчителів. 651 000 дітей шкільного віку зараз поза межами України. 1174 школи під окупацією. З 24-го лютого ми оголосили вимушені канікули на два тижні. З 14 березня МОН розповсюдило рекомендаційний лист і майже 12 800 шкіл розпочали навчання. Так, в змішаному режимі. Були регіони, в яких взагалі не можна було організовувати освітній процес. Це прифронтові області. Але навіть на окупованих територіях ми все одно розпочали роботу.
"Якщо взяти, наприклад Херсон, то із 60 директорів шкіл тільки двоє погодились працювати з загарбниками".
Були проблеми зі збереженням освітянських реєстрів із персональними даними по верифікації документів про освіту. Ми з цим впорались. Були проблеми щодо отримання атестатів про закінчення 9 та 11 класів тими учнями, які знаходились за межами України. Разом із МЗС ми впорались і з цим викликом — атестати можна отримувати через дипломатичні установи.
"Комплексний мультипредметний тест, замість 3-4 дисциплін. Пишеться 120 хвилин. У випадку повітряної тривоги є можливість спуститись в бомбосховище, потім його дописати".
Був виклик щодо організації вступної кампанії. Ми розуміли що вона неможлива в форматі ЗНО. Тому зробили аналог ЗНО — національний мультипредметний тест.
Як міністерство може впливати на освітній процес на тимчасово окупованих територіях?
Фізично ніяк. Але ми даємо альтернативу — онлайн навчання. У нас для цього є і контент, і платформи. Це 14 наших партнерів — приватних онлайн шкіл. Вони ліцензовані та можуть видавати документи про освіту. Саме завдяки цьому ми можемо на окупованих територіях запроваджувати освітній процес за українськими стандартами. Це може бути й онлайн школа, і дистанційне навчання на платформі "Всеукраїнська школа онлайн". Це може бути й закріплення до однієї зі шкіл на підконтрольній території, яка буде викладати онлайн.
Скільки шкіл погодилось співпрацювати з окупантами?
Наскільки я знаю, у нас інформації про жодну школу, яка формує освітній процес за стандартами країни агресора — немає. Звісно, вже приходять не поодинокі сигнали з тимчасово окупованих територій, що агресор намагається запровадити із 1-го вересня освітні стандарти за своїми канонами, наративами. Але я знаю лише поодинокі випадки. Якщо взяти, наприклад Херсон, то із 60 директорів шкіл тільки двоє погодились працювати з загарбниками. Більшість шкіл все одно будуть продовжувати освітній процес за українськими стандартами.
Ми на зв'язку з освітянами, з директорами обласних департаментів освіти, в тому числі й по військовим адміністраціям, де є тимчасово окуповані території. Намагаємось напрацювати такий механізм, який би зробив освітній процес безпечним.
Тобто поки що не було такого, що окупанти приходили, давали книжки й школа переходила на російську програму?
Книжки не завозились, але в мене є впевненість, що будуть спроби запровадити освітній процес по російських стандартах. Є варварські випадки, щодо знищення книжок українською мовою, знищення підручників з історії України. Якщо окупант дійшов до того, що з книжками воює, це ще раз свідчить про якісь психологічно аномальні явища в тих людей, які це допускають.
Скільки зруйновано закладів освіти і як будуть вчитися діти з них?
Станом на 17 червня 209 зруйновано, 1819 — пошкоджені. У нас є механізм долучення будь-якого українця до іншого закладу освіти — по заяві від одного з батьків, або за заявою опікуна. Жодна дитина з тих шкіл, які зазнали пошкодження, чи зруйновані, не залишена поза освітнім процесом. Те саме стосується дітей поза межами України. Я не знаю країни, яка відмовила українським дітям у відвідуванні ліцеїв, університетів за спорідненими спеціальностями. Наприклад, днями мав бесіду з Юргітою Шюгждінієне — міністеркою освіти Литви. Обговорювали питання майже 22 тисяч українців, які перебувають в її країні. 50% з них діти, які вчаться в литовських школах. Інші долучені до онлайн навчання своїх шкіл, чи в школах, де вони можуть тимчасово бути приписані.
Читайте також: Залякування, звільнення та "нові" стандарти освіти. Як завершився навчальний рік на тимчасово окупованих територіях
Скільки університетів переїхало?
Наразі 29 закладів вищої освіти, 40 закладів фахової передвищої освіти й 65 відокремлених структурних підрозділів.
Чому саме вирішили замінити ЗНО? Чим простіший мультипредметний тест?
Важко сказати, що він простіше, адже він заснований на матеріалах, які формувались для ЗНО. Чим він принципово відрізняється — це один комплексний мультипредметний тест, замість 3-4 дисциплін. Історія України, математика, і українська мова. Складається із 20 завдань з кожного із предметів. Пишеться 120 хвилин. У випадку повітряної тривоги є можливість перерватись, спуститись в бомбосховище, потім його дописати.
Не можна сказати, що він простіший. Завдання ті самі, але вони просто комплексно оформленні й ми маємо одну оцінку за все. Чому так робили? Тому, що ми не можемо нехтувати правилами безпеки. Повітряні тривоги лунають. Ми щодня по всій території України це відчуваємо, і маємо піклуватись перш за все про безпеку.
Чи зменшилась кількість абітурієнтів, які будуть складати мультипредметний тест, якщо порівнювати з попередніми роками?
З 1 лютого до 19 квітня усі вступники 2022 року для участі в ЗНО заповнювали реєстраційні форми на сайті Українського центра оцінювання якості освіти. За цей період потенційні учасники вступної кампанії створили 492 204 картки. З них унікальних ー402 527. 346 768 комплектів реєстраційних документів надійшло до Регіональних центрів оцінювання якості освіти і їх опрацювали.
Водночас особи, які створили реєстраційні картки, ще не є учасниками Національного мультипредметного тесту. Для участі в тестуванні до 7 червня вони мали підтвердити бажання його проходити.
Читайте також: "Падаю біля "швидкої", на колінах повзу у підвал" — історія лікарки з Києва
Національний мультипредметний тест буде здаватись в 3 сесії. Тобто 28 спроб для кожної дитини. Дитина має право обирати місце, де вона буде тестуватись, в тому числі й за кордоном. Було майже 230 000 підтверджених заяв на основну сесію національного мультипредметного тесту, з яких 28 тисяч — складання за кордоном. Близько 40 міст світу підтвердили нам можливість проведення цього тесту.
Як складатимуть цей тест діти на тимчасово окупованих територіях?
Здавати зможуть. Ми не розцінюємо ці території, як втрачені. За кожного із цих дітей, за кожного із випускників будемо боротись. Ми надамо повну можливість доступу до української освіти.
Абітурієнти, які не зможуть виїхати на підконтрольну Уряду територію, зможуть скласти вступні випробування у форматі дистанційної індивідуальної усної співбесіди або творчого конкурсу. Вступаючи на контрактну форму навчання (на більшість спеціальностей), вступнику достатньо подати мотиваційний лист. Вони можуть скористатися квотою на безплатне навчання, як мешканці тимчасово окупованих територій.
Читайте також: "Якось вони це все роблять — із задоволенням" — звільнений з полону староста на Херсонщині про катування й допити
Якщо у них не буде інтернету?
Дитині потрібно буде виїхати на підконтрольну Україні територію. На жаль, іншого механізму зараз немає. Поштою — це час. І пошта може бути недоступна на тих територіях. Саме тому для проведення мультипредметного тесту передбачено три сесії: основна, додаткова та спеціальна.
Нещодавно опублікували фото де ви зі зброєю, а поруч з вами ректор НАУ Максим Луцький.
Я ж чоловік, який мав на той час звання підполковника. Я володію зброєю, з перших днів мав бажання записатись до ТрО. А це фото… Його зробили за бажанням керівника добровільного об’єднання тероборони. Я його не виставляв. Я взагалі не маю звички виставляти фото. Там не тільки пан Луцький, там чоловік 6 чи 7.
Коли саме його зробили?
Десь на початку квітня.
Тобто саме тоді ви прийшли записатися до лав ТрО?
Так. Раніше не міг, тому що був певний військовий протокол, щодо діяльності Кабінету міністрів. Як тільки це стало можливе, я пішов і записався.
Ви й зараз в лавах Тероборони?
Так, звичайно.
Просто нещодавно до Максима Луцького були питання щодо забудови НАУНа території Національного авіаційного університету побудований ЖК “Відрадний-2”. Дозвіл на забудову видавали тодішній ректор Віталій Бабак та Максим Луцький, який був заступником міністра освіти та науки. У 2021 році він став ректором НАУ. І забудова території університету продовжилася. На початку 2022, нардеп від “Слуги народу” Роман Грищук опублікував документи, в яких йдеться, що на території НАУ планували побудувати 13 будинків з паркінгом. Проте у листопаді 2021 року Державна інспекція архітектури та містобудування України призупинила будівництво ЖК, через порушення законодавства..
Я не знаю, з приводу якої забудови. Можливо ви в пана Луцького запитаєте? При моїй каденції Міністерство не давало дозволів на забудову.
Тобто поки це не впливає на його можливу відставку? Бо ви як міністр маєте змогу його звільнити.
Де факти, що йде забудова?
Було рішення про дозвіл.
Рішення про дозвіл на забудову міністерство не давало. Я про це не знаю нічого.
На зустрічі президента Зеленського з представниками університетів студент Києво-Могилянської академії запитав про ваш плагіатУ вересні 2020 року Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти виявило плагіат у 4 публікаціях Сергія Шкарлета. Окружний адмінсуд Києва вирішив, що агенція незаконно перевіряла роботи міністра, проте не скасував сам факт плагіату.. Тоді Зеленський відповів, що "Багато з нас робили помилки раніше. Ми не можемо амністувати зрадництво, але великі помилки стали дрібними". Ви як міністр освіти теж вважаєте, що плагіат під час війни став менш значущим?
Плагіат є плагіат — що під час війни, що під час мирного часу. Можливо, це питання потрібно не мені задати. Я завжди казав і кажу, що в мене плагіату немає. Про це є два рішення суду в підтвердження.
Читайте також: "Якщо очікування перейде у розчарування, нам буде важко зберегти людей" — інтерв'ю з мером тимчасово окупованого Херсона
Рішення суду було про те, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти не мало права виявляти у вас плагіат. Про сам факт плагіату в рішеннях суду не йшлося.
Рішення про виявлення плагіату може встановити суд, або орган, який мав це робити. Це мала робити виключно комісія по академічній доброчесності, яка якраз по 42 статті закону про вищу освіту тоді й діяла, і плагіату вона не виявила. А якщо говорити про певні рішення будь-яких диванних експертів, так диванні війська втрат не зазнали й писати будь-яку інформацію нікому не заборонено. В тому числі будь-які звинувачення та інше.
Якою ви бачите сферу освіти після нашої перемоги?
Зовсім новою. Є два обмеження — війна і ресурси. Але війна дає й певні можливості перебудувати сферу освіти. Якщо ми записали в Конституції прагнення України бути європейською державою, то й освіта має будуватись на європейських нормах, на нормах міжнародного права, на нормах і стандартах ЄС. До речі, Маргарітіс Схінас, віцепрезидент Єврокомісії, на зустрічі зі мною, міністром культури Олександром Ткаченком і міністром молоді та спорту Вадимом Гутцайтом, підтвердив, що освіта та наука мають високі результати на шляху до європейської інтеграції.
Чи плануєте прибирати російську мову та твори російських письменників зі шкільної програми?
Звісно, сьогодні будь-яка згадка про російську мову, твори російських письменників є дратівливими для українського суспільства. Тому у квітні ми створили декілька робочих груп з професійних письменників, які оцінюють наповненість програми й присутність творів російських видавців і письменників. Я думаю, 1 вересня ми матимемо змінені програми.
Вже йде розмова саме які твори можуть виключити з програми?
Давайте це професіоналам залишимо.
Читайте також
Підтримка України у війні та статус кандидата до ЄС: підсумки візиту європейських лідерів до Києва
Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
Переповнені силоси: як блокування портів Росією впливає на аграрну галузь України
