Навчальний рік у школярів мав закінчитися 31 травня. Однак через повномасштабне вторгнення Росії деякі школи зробили це раніше. Вирішувати це навчальні заклади могли самостійно, враховуючи рекомендації військових адміністрацій. Зокрема раніше пішли на канікули школярі на тимчасово окупованих після 24 лютого територіях. За даними МОН, там знаходяться близько пів тисячі шкіл.
Про навчальний процес на тимчасово окупованих територіях Суспільному розповіли вчителі та представники влади. З міркувань безпеки ми не будемо називати їхніх імен та прізвищ.
"Робота велася дистанційно". Херсонщина
Аліна, 35 років, викладала англійську мову в одному з міст Херсонщини. Жінка розповідає, що 24 лютого учні мали вийти на очне навчання після ковідного карантину, але цього так і не сталося. Навчання, як і раніше, продовжили онлайн.
"Ми поки що закінчуємо рік за українськими законами. І з острахом чекаємо, що буде далі".
"Два роки у нас був ковід, ми працювали з дітьми на онлайн-платформі Teams. І продовжили працювати на ній, бо було дуже небезпечно, обстріли", — розповідає вчителька.
За словами жінки у школі, де вона працює, понад 800 учнів, та на сьогодні майже половина з них покинули тимчасово окуповане місто. Виїхати на підконтрольну Україні територію у квітні змушена була і вона сама.
"Ми все думали, що ось-ось все повернеться. Але пішла інформація, що чоловіків можуть забирати до російських збройних сил. У мене ще чоловік в такому віці, що його можуть забрати, і він уміє користуватися зброєю. Також у нас пішла інформація про ставлення до вчителів на окупованих територіях і, мабуть, це були найважливіші аргументи", — говорить Аліна.
Читайте також: "Падаю біля "швидкої", на колінах повзу у підвал" — історія лікарки з Києва
Жінка додає, що ще майже половина її колег залишаються на окупованій території. Зокрема через те, що виїхати з міста через обстріли небезпечно. Проте каже, окупаційна влада поки не втручається в освітній процес. "Кажуть, що все складно. Але немає в мене інформації про те, що хтось якось втручався. Ми поки що закінчуємо за українськими законами. І з острахом чекаємо, що буде далі", — розповідає жінка.
Навчання у школі, у якій викладає Аліна, закінчилося 25 травня. Колектив готується до початку наступного навчального року.
"Почали казати, що будемо переходити на "ЛНРівську" систему". Луганщина
Тетяна нині перебуває на окупованій території Луганської області. Жінка розповідає, що від березня, коли в місто зайшли росіяни, навчали учнів за українською програмою онлайн.
"Під кінець березня почали казати, що з першого квітня ми будемо працювати вже за "ЛНРівською системою". Були збори, наша директорка сказала, хто не бажає працювати — звільняйтеся. Потім, на початку квітня нам сказали, що ми ще місяць продовжуємо працювати за українською системою, дистанційно викладаємо уроки", — розповідає вчителька.
"Нова влада" готується відкривати кадетський корпус для дітей. Вони напланували виховувати "патріотизм", любов до "республіки".
У травні почали знову говорити про перехід на окупаційну систему навчання. "Був психологічний тиск щодо того, що Україна більш не буде виплачувати зарплату. Почали тероризувати, що будемо переходити на цю "ЛНРівську систему", але наш ліцей буде просто загальноосвітньою школою. Сказали, що підручники будуть завозити. "Нова влада" готується з першого вересня відкривати на базі одного з наших училищ кадетський корпус для дітей. Вже вони собі напланували виховувати "патріотизм", любов до "республіки"", — розповідає жінка.
Попри вмовляння директорки школи Тетяна відмовилася співпрацювати з окупантами. Її відправили в простій зі збереженням зарплати. "Я знаю, що в інших школах були і погрози, примушували. В одній з наших міських шкіл директорка-колаборантка змусила вчителів, які відмовилися співпрацювати — а це були майже всі вчителі — написати заяви на звільнення. Ми не писали заяви, числимося як працівники української школи", — розповідає Тетяна.
Читайте також: Медицина для людей: як ВООЗ рекомендує відновлювати українську систему охорони здоров’я
На звільнені ж місця, каже вчителька, почали набирати абикого, без досвіду і відповідної освіти. Батьки почали забирати документи своїх дітей зі шкіл і переводити їх навчатися онлайн в заклади, які знаходяться на підконтрольній Україні території. "Багато дітей навіть російську мову відмовляються вивчати, тому що вони самі все бачать і розуміють", — говорить Тетяна.
Через забаганку окупантів навчальний рік у школі цієї вчительки закінчився 16 травня. Сама ж жінка поки залишається в окупованому місті, але планує виїхати на підконтрольну Україні територію.
"У серпні будуть завезені вже російські підручники". Луганщина
Старобільська громада другий місяць перебуває під окупацією. Окупаційна влада одразу ж почала встановлювати свої правила, і освітній процес не став винятком.
"Вчителів кожної школи збирали і казали про те, що України більше немає, що ніхто вас не буде повертати, ви повинні звільнитися, зробити запис в українських трудових книжках і йти на роботу до так званої "ЛНР"", — розповідає голова Старобільської міської територіальної громади Яна Літвінова.
"Вчителям кажуть: звільняйтеся за українським законодавством, але приймати на оплачувану роботу ми вас поки не будемо, бо немає грошей".
Після відмови на вчителів тиснули. Тим, хто висловлював проукраїнську позицію, погрожували фізичною розправою, в'язницею та прокуратурою. Або — змушували директорів навчальних закладів звільняти таких вчиталів. "Є такі випадки, коли мені телефонували з інших громад і питали, що робити, коли директор школи, який є колаборантом, беручи печатку школи, просто в трудову українську книжку ставить "звільнений за статтею". Навіть не було особистої згоди працівника на звільнення", — розповідає голова Старобільської ТГ.
Щоб вчителі залишалися працювати за українською програмою українська влада переводила їх в простій. Таким чином освітяни могли отримувати заробітну плату і не приходити до школи, а викладати онлайн. Та були і ті, хто перейшов на сторону окупаційної влади і звільнявся з української школи за власним бажанням. "Вчителям кажуть: звільняйтеся за українським законодавством, але приймати на оплачувану роботу ми вас поки не будемо, бо немає грошей. Окупаційна влада створила вимушене безробіття, сподіваючись на те, що люди залишаться без грошей і так чи інакше прийдуть кудись працювати", — розповідає Яна Літвінова.
Читайте також: "Ми перебуваємо у мовчазному тихому відчаї". Історія мешканця Херсона
За словами очільниці громади, попри те, що школярі здобували знання за українською програмою, 25 травня їх запрошували до шкіл отримати атестат самопроголошеної "ЛНР". У планах окупантів також знищити українські підручники, а замість них завести російські.
"З серпня в якості якоїсь "гуманітарної кураторської" допомоги у Старобільські райони завезуть вже російські підручники. З іншими взагалі програмами", — каже Яна Літвінова.
Що каже Міносвіти
Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували 107 шкіл, ще 704 пошкоджено. Про це Суспільному розповів начальник головного управління загальної освіти Міносвіти Юрій Кононенко. За його словами на тимчасово окупованих територіях знаходяться близько 500 закладів загальної середньої освіти, з яких понад 300 у Херсонській області.
"Є багато інформації, що окупанти намагаються запровадити власні стандарти освіти, навчальні програми. Наші педагогічні працівники не повинні працювати за такими програмами", — розповідає Кононенко. Водночас посадовець каже, атестати та свідоцтва про закінчення школи випускники 9-11 класів почнуть отримувати після середини червня, зробити це можна лише на підконтрольній Україні території.
Якщо заклад знаходиться на окупованій території, то обласні департаменти освіти будуть визначати заклади освіти, які будуть вручати ці документи випускникам або їхнім законним представникам за довіреністю — не лише нотаріально завіреною, але і яка завірена керівником органа місцевого самоврядування. Ті випускники, які перебувають за кордоном, забрати документи зможуть в українському посольстві.
Читайте також: "До лікарні могли дістатися лише ті, кого не постріляли по дорозі" — історія лікарів Бучі
Випадки ж втручання окупаційної влади в освітній процес на тимчасово окупованих територіях МОН поки не фіксує, інформацію міністерство має лише ту, що повідомляють ЗМІ. "Є певна інформація від уповноваженого з прав людини про те, що планують перепідготовку вчителів для роботи за російськими стандартами. Поки що ця інформація потребує уточнення і перевірки", — говорить Юрій Кононенко.
Школярі, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, можуть продовжувати навчатися за українською програмою онлайн. "Можуть подати заяву в будь-який заклад освіти і будуть в нього зараховані. Ті діти, які знаходяться за кордоном, через війну також можуть вчитися в Міжнародній українській школі. Вона була створена ще в 2007 році і раніше працювала з дітьми трудових мігрантів", — розповідає Юрій Кононенко.
Вчителі можуть теж продовжити викладати онлайн у тому закладі, де працювали раніше. Або ж влаштуватися на роботу в інший навчальний заклад на підконтрольній Україні території.
За словами Юрія Кононенка, прийом до перших класів уже розпочався. Цьогоріч подати заяву можна до самого початку навчального року.
Читайте також
Поставки броні в Україну: як формуються ціни на бронежилети та чому меншає попит
Що таке геноцид і чи вчиняє його Росія в сучасній Україні? Говоримо з істориком Ярославом Грицаком
"Біжи допомагати не до того, хто кричить, а до того, хто мовчить" — історія лікаря з Бучі
