У випадку продовження військових дій майбутнє своїх дітей в Україні планують 42,9% учасників опитуванняДослідження проводилося з 3 по 18 травня 2022 року на замовлення CASE Україна. Було опитано 2000 респондентів, похибка вибірки не перевищує 2,4%., яке провів Київського міжнародного інституту соціології. Зростання цього показника можливе лише зі зміною влади в РФ, підписання перемир’я чи повної капітуляції Росії, або вступу України до НАТО.
В разі вступу України в НАТО чи отриманні більш вагомих гарантій безпеки – 85,1% опитаних українців плануватимуть життя дітей в Україні. Майже стільки – 84,5% – вважатимуть так в разі капітуляції та роззброєнні Росії.
У випадку перемир’я і відкладення війни на потім, планують майбутнє своїх дітей та онуків в Україні 54,7% респондентів. А прихід демократичної влади в РФ вважають за аргумент 76,8% жителів України, що відповідали на питання соціологів.
Що далі на Захід, то менший зв’язок між небезпекою і плануванням майбутнього в Україні. На приклад, у разі продовження війни, планують майбутнє дітей та онуків в Україні 34,8% мешканців Сходу, 38,8% мешканців Півдня, 44,6% мешканців центральних і північних областей, 48,5% мешканців західної України.
Що вплине на повернення українців з-за кордону
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова впевнена, що повернення український воєнних мігрантів з-за кордону залежить від гарячої фази війни та її тривалості. На її думку, приблизно 10-15% українців, що виїхали за кордон, рятуючись від війни, вже зараз не планують повертатися. Але більшість хоче до дому.
"Наприклад, німецькі дані говорять про те, що серед тих, хто опинився в Німеччині, 70% жінок мають вищу освіту. Це фантастична цифра, фантастична для Європи і для нас. Ці люди безперечно є конкурентноспроможними на місцевих ринках праці. Тому якщо війна триватиме, я вважаю, що достатньо буде до кінця року, то значна частина цих жінок знайде роботу, зможе винайняти прийнятне для себе, для своїх дітей житло. Діти абсолютно точно будуть відвідувати дитячий садочок або школу… І тоді виникає питання чи повернуться вони" – коментує результати дослідження Лібанова.
Наявність роботи в Україні буде одним з ключових аргументів щодо повернення, тому експертка вважає рішення про заборону працювати за кордоном неефективним. Навпаки, каже, треба заохочувати ситуації, коли людина може з закордону працювати на Україну.
"Люди через це звільняються в Україні. Цього не можна робити. Соціально-трудові зв’язки найбільш сильні. Ми маємо боротися за кожну людину, яка готова повернутися до України", — підкреслює Елла Лібанова.
Не тільки робочі, ще й соціальні та культурні зв’язки вплинуть на повернення українських емігрантів, вважає професорка Київської школи економіки Ганна Вахітова: "Не повинно бути осуду в суспільстві, і держава, і наші представники, які можуть впливати на суспільну думку, повинні відстежувати, щоб не було іміджу людей, які виїхали, як якихось зрадників чи недостатніх патріотів".
Що відомо
- В Польщі чверть працездатних українських біженців, за даними МВС країни, знайшли роботу.
- З 24 лютого державний кордон України в обох напрямках перетнуло 8,7 мільйона осіб: 5,4 мільйона осіб на виїзд (з них 4,8 мільйона громадян України) та 2,8 мільйона українців — на в'їзд.
- Станом на 12 травня кількість біженців, що виїхали з України внаслідок російського вторгнення становила 6,03 мільйона людей.
- Більшість людей виїхали до Польщі (понад три мільйони). Далі йде Румунія (майже 826 тисяч), Росія (понад 681 тисяча), Угорщина (530 тисяч), Молдова (понад 447 тисяч) і Словаччина (379 тисяч).
Читайте також
Яка різниця між статусом біженця й тимчасовим захистом
Платний проїзд та переселення. Що змінюється для українців за кордоном
