Як медична система України пристосувалася до війни. Розповідає очільник МОЗ

Як медична система України пристосувалася до війни. Розповідає очільник МОЗ

Ексклюзивно
Як медична система України пристосувалася до війни. Розповідає очільник МОЗ
. Очільник МОЗ Віктор Ляшко. Фото: thepage.ua

З початком повномасштабної війни медичні заклади в Україні продовжили надавати допомогу всім, хто цього потребує. Що змінилося в системі охорони здоров′я під час воєнного стану, розповів в ефірі Українського радіо міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Про роботу медиків в умовах війни

Жодна хірургічна чи травматологічна бригада не залишили заклади охорони здоров′я незалежно від того, що відбувалося поряд із цим закладом. Водночас є велика кількість спеціалістів, які з дозволу головного лікаря, з дозволу військової адміністрації залишили ту чи іншу область і переїхали в інше, безпечніше місце до іншого закладу охорони здоров′я і продовжують надавати медичну допомогу там.

Якщо говорити в цілому, то близько півтори тисячі медичних працівників переїхали зі сходу в центр або на захід і вже зараз надають медичну допомогу в закладах, в яких вони тимчасово працевлаштовані.

Жоден медичний заклад не потерпає від того, що медичного працівника було мобілізовано. Навіть був період часу, коли ми взагалі відпрацювали з керівником медичної служби ЗСУ припинення мобілізації лікарів.

Нині відбувається певна ротація, було відкрито це вікно, щоб хто має бажання був призваний до лав Збройних Сил України. І повірте, з медиків є черга, проблеми з цим немає. Ми навіть запровадили додаткову ротацію. Хто не може потрапити до ЗСУ, можуть у ротації поїхати в заклади, які поруч або на лінії фронту, щоб допомагати і підміняти тих медичних працівників, які працюють там постійно.

Про кількість втрат серед медичних працівників ми знаємо, але лише про ту частину втрат, яка офіційно до нас потрапила в статистику, ми не можемо володіти всією інформацією. Ми не знаємо чітку кількість втрат у Маріуполі, Волновасі, Попасній, частині Донецької та Луганської областей. Не завжди вдається отримати дані з Херсонщини та півдня Запоріжжя.

На сьогодні ми знаємо, що вбито під час виконання посадових обов'язків 9 медичних працівників, 37 — тяжко поранені. Цих людей ми знаємо поіменно і зробимо все можливе, щоб допомогти родинам загиблих медиків.

Читайте також: “Швидка” продовжує працювати цілодобово. У МОЗ пояснили, коли до хворого приїде "швидка"

Про роботу медичних закладів

Є зруйновані медичні заклади, в яких не можна надавати медичну допомогу — 39 одиниць таких закладів сьогодні в нас є. Працівники цих закладів виїхали і дислокуються в інших місцях.

Пошкоджено станом на тепер 369 закладів охорони здоров′я. Ми розуміємо, що йдеться про різні ступені руйнування. Десь буде достатньо засклити вікна, які повилітали від обстрілів, а десь потрібно буде зробити значно більше роботи.

Якщо говорити про деокуповані території, то була проведена оцінка всіх цих закладів, ми побачили, де були зруйновані амбулаторії, госпітальний сектор, і в кожному конкретному випадку приймаємо конкретне рішення щодо забезпечення медичної допомоги в тому чи іншому населеному пункті. Екстрена медична допомога працює скрізь, ні на хвилину не зупиняється.

Якщо говорити про Київську область, то в Макарів і Бородянку ми висували наші підрозділи центру медицини катастроф Міністерства охорони здоров′я, які розгорнулися на базі існуючих приміщень і на перших порах забезпечували надання медичної допомоги всім, хто залишався у цих містах або повертався після розмінування.

У Бородянці вже відновила роботу лікарня, заклад працюватиме у повному режимі. У Макарові більша проблема, там амбулаторія зруйнована повністю і 5-поверхова лікарня розбита, там було пряме попадання снаряду. Зараз вирішуємо, чи ремонтувати цю будівлю, чи на її місці будувати нову лікарню.

Якщо говорити про Бучу, Ірпінь, Ворзель, то ми на постійному зв′язку з головним лікарем, вони також поетапно запускаються. Ми вже маємо для них великогабаритне дороговартісне обладнання, але будемо чекати, коли зможемо повністю добудувати і відновити роботу існуючих відділень.

Читайте також: Як захистити здоров'я дитини при частих переїздах. Відповідає МОЗ

Про фінансування медичної системи

На сьогодні на 100% профінансована програма медичних гарантій за лютий, березень і квітень. Повністю всі кошти, які були потрібні для заробітної плати і закупівлі медикаментів отримали всі лікарні, екстрена медична допомога і сімейні лікарі незалежно від того, на якій території вони знаходяться і де і як працевлаштовані їхні працівники.

Додатково було зроблено перепрофілювання бюджету і частину коштів виведено у спецфонд. Із цього спецфонду ми доберемо кошти в разі виникнення критичної необхідності.

Ми вже провели закупівель разом із ліками і обладнанням орієнтовно на 4 млрд гривень. І плюс постійно в нас іде гуманітарна допомога (це також десь на 5 млрд гривень) у вигляді лікарських засобів та медичного дороговартісного обладнання.

Щодо програми "Доступні ліки" відбулися зміни. Дозволили отримувати препарати не тільки за електронним, а й за паперовим рецептом, оскільки виникають проблеми з інтернетом у певних регіонах через бойові дії. Була у нас кризова ситуація, коли одна з аптечних мереж не відпускала препарати за електронними і паперовими рецептами. Ми це швидко виявили завдяки роботі гарячої лінії і зверненню громадян.

Про коронавірус в умовах війни

В Україні за вчорашній день (26 квітня — ред.) підтверджено 812 випадків COVID-19. У лікарнях із ковідом перебувають 1200 пацієнтів, це значно менше, аніж у нас було у лютому. На початку лютого у нас було в лікарнях 40 тисяч пацієнтів.

Ми бачимо, що ситуація з COVID-19 стабілізувалася. Тут є декілька факторів. Якщо подивитися загальносвітову статистику, то в європейському регіоні також відмічається спад кількості випадків, що пов′язано із сезонністю і з великою кількістю вакцинованих осіб. Ми це питання моніторимо, розуміємо, що нині статистика по коронавірусу не буде достовірною, оскільки у багатьох людей є обмежений доступ до діагностичних процедур і є низка закладів, у яких ускладнене звітування.

Два тижні тому була досить гарна новина, що світовий виробник мРНК-вакцини вибрав українське виробництво фармацевтичних препаратів і надав йому ліцензію на виробництво цієї вакцини. Зараз не хочу наголошувати, який саме виробник. Це новина, яка зробила на нашому фармринку прорив, бо це означає, що український виробник — це якісний виробник, робить якісний продукт і нашим виробникам довіряють світові бренди.

Окрема лінія, яка будувалася приватною компанією у Харкові, зараз призупинила подальший монтаж лінії на виробництво вакцин із зрозумілих усім причин, оскільки Харків досі перебуває під обстрілами і на один із фармацевтичних заводів уже декілька разів прилітали снаряди і ракети.

Під час війни завжди глобальною проблемою стають інфекційні хвороби, тому потрібно зробити все можливе, щоб запобігти хоча б появі вакцинокерованих інфекційних хвороб.

Усі повинні переглянути свій статус щеплень — і своїх дітей також — та піти і зробити вакцинацію. Бо будуть проблеми і з коронавірусом, і з дифтерією, і з полімієлітом, і з краснухою та паротитом, і з кором, і з туберкульозом. А від усього цього є дієві вакцини. Цим не потрібно нехтувати. Це буде вкладом кожного у роботоздатність системи охорони здоров′я під час воєнного стану.

Читайте також

Вторгнення Росії в Україну, день 63. Текстовий онлайн

"Спочатку РФ планувала окупацію всієї України. Зараз — 5-6 областей" — Чмут і Жданов про війну, зброю та Придністров'я

Зустріч 40-ка міністрів на базі "Рамштайн" — це перше засідання військової антипутінської коаліції — Клімкін

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок