Щодня місто Балаклія на Харківщині здригається, коли на території ремонтного заводу б'ють гаубиці, відлітають "Гради" або лунають автоматні черги, розповідає співрозмовник Суспільного. Як змінилося життя міста після вторгнення російських військ — пряма мова.
Про російських військових та військових з окупованої Донеччини
Спочатку до Балаклії заїхали російські військові. Це була колона військової техніки під триколорами та позначками "Z" – понад 60 одиниць. Нині вони стоять на мосту у бік виїзду з міста до села Яковенкове. Там танк та дві машини БРДМ.
Згодом до міста заїхала колона з гуманітарними автобусами, які нібито мали евакуювати місцевих жителів до Росії, але в ній привезли людей зі зброєю з Донеччини та почалися перестрілки на блокпостах. Палять у повітря, на військовому ремзаводі постійно чутно постріли. Видно, що їм там нудно, тож вони поставили там мішені та пострілюють у них увесь день. Того, щоб люди масово їхали до Росії цими автобусами, я не бачив.
Російські військові поставили блокпости з обох сторін села Вербівка, поводяться загалом адекватно, зайняли хати на краю села, в кого змогли, забрали автівки. Пограбувань масових немає, але у перші дні в Гусарівці зламали двері в магазині й "бомбанули" його.
В самій Балаклії стали "ДНРівські", забрали кілька автівок в людей, намалювали на них "Z", тепер літають ними містом. Їх блокпост стоїть на мосту у місті. Бачив там побудоване укріплення, люди казали, що міст заміновано, але точно ніхто не знає. Блокпости побудували за аптекою поблизу лікарні. Чеченці стоять в Гусарівці. Їх багато.
Читайте також: Без тепла, їжі, води й електрики — як виживає напівзахоплений РФ Ізюм на Харківщині
Ті, хто стоять на блокпостах у місті, це "ДНРівці", у них немає танків, БТРів, у військових, які стоять на мосту, форма інакша. По обличчях та говірці зрозуміло, що з Донеччини. Каски в них ще радянських часів, автомати — з дерев'яними прикладами. Вдягнені ніби махновці. Приходили до дитячого садка, мовляв, ми не знали, що тут діти, казали, що скоро привезуть гуманітарну допомогу, виставлять охорону, а якщо хтось хоче вивезти дітей до Росії, немає питань.
Мені здається, що вони готуються до оборони: пригнали три танки на міст, дула їх повернуті у бік Вербівки.
Про тих, хто постраждав та загинув
Обстріляли цивільну машину, родина загинула під кулями. Про них знаю лише з місцевих чатів, люди пишуть, що загиблі їхали "Москвичем", нібито в авто були чоловік, дружина та дитина. Коли під'їхали до блокпоста, що на мості зі сторони Гусарівки, де чеченці стоять, їх розстріляли. У них щось на кшталт штабу поблизу птахофабрики. Танків багато стоїть.
Читайте також: Щоденник війни. Гостомель. "Раптом якась людина зробила так, що все твоє життя впало"
Днями, певно, це був "Смерч", прилетів снаряд, жінку вбило, чоловік постраждав — вони стояли у черзі за хлібом. Прилетіло й у будинок в районі хлібопекарні. Бачив нерозірваний снаряд, а поруч з ним в усіх будинках вікна без скла, автівки розбиті. Знаю, що багатьох поранених містян забрали в лікарню.
Про руйнування
Лікарня зараз працює. Коли прилетіла перша ракета, то там, і в дитсадку, повилітало скло. Ще один бовванець з пелюстками впав у дитсадок поблизу пекарні, але не розірвався. Є руйнування й житлових будинків. Будинок на вул. Куйбишева, 2А — прилетіло на дев'ятий поверх, як і в сусідньому будинку. Кілька приватних будинків зруйновані. Поблизу "Укртелекому" прилетіло й вбило жінку ще в перші дні, будинок також постраждав.
Коли перші військові заїхали в місто, заїжджали на будь-яку вулицю, з "Градів" постріляють — і тікати.
Після вибухів ми двічі на два дні залишалися без води. Один раз не було світла. У місті є ділянки, які досі знеструмлені. Енергетики за можливості ремонтують. З опаленням теж були проблеми, але згодом його увімкнули.
Дитячі садки чи школи в місті не працюють, скло вибите, а замінити нема чим, в магазинах немає скла чи ДСП, ДВП. Дуже багато вікон доведеться міняти.
Зв'язок сильно глушать, мобільний інтернет проскакує в кількох районах. Новини дізнаємося з інтернету та місцевих груп. Багато суєти та паніки серед людей.
Працює аптека, зміг купити деякі ліки. Чи змінилися ціни, складно сказати. Черга велика, аптека — напівпорожня. Спрей для носа не купив, бо вже не було, але противірусні та ліки проти кашлю купив.
Читайте також: Щоденники війни. "Ми відрізані від цивілізації". Як живе Славутич в оточенні
Про продукти
У місті був лише супермаркет "Посад", там вже нічого немає, все розібрали. Працюють приватні крамниці. Черги за продуктами та ліками великі, бо нічого не привозять у місто. Хліб начебто печуть у Первомайському, хліб коштує 15 гривень, батон — 20.
Поблизу штабу нашого мера з самого ранку стоять черги, бачив, що зранку роздавали хліб, знаю, що намагаються підтримувати бідних, тих, хто не може ходити — роздають хліб, молоко, крупи, цукор. Міська влада категорично проти співпраці з окупантами. Слава Богу, їх поки не чіпають. Розумію, що тут тиск був значний, але Столбовий (Іван Столбовий, мер Балаклії — ред.) одразу сказав, що співпрацювати та допомагати не будуть, свою позицію окреслив чітко. Люди на протести не виходили, розмови були, мовляв, давайте зберемося, але всі бояться.
Про дороги
Залізниця не працює. Зі сторони Гусарівки неможливо ні виїхати, ні заїхати у місто. Зі сторони ремзаводу люди виїздили, але автівки оглядають. Через Волохів Яр ніхто не ризикує їхати, на виїзді до Балаклеї автівку розстріляли, люди дивом вижили. Три цивільних авто розстріляли поблизу військового заводу, одне — просто з райвідділку. Нібито усі живі, але поруч з ремзаводом намагаються не їздити.
Що відомо
- 4 березня Генштаб ЗСУ повідомив, що війська РФ захопили Балаклію і блокують Харків з півночі.
Читайте також
Щоденник війни. "На вулиці, де були бої, досі лежать трупи" — записки з охопленого боями Ірпеня
Щоденник війни. "Вирішили вмирати по дорозі на волю, а не в погребах"
Щоденник війни. "Розстріли, відсутність їжі, тепла і зв’язку"
Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС
