Житель північної частини Ізюма, який встиг виїхати до приходу російських військових, розповів Суспільному, як отримує інформацію з дому і що там відбувається. Це та частина міста, яка нині тимчасово контролюється військовими РФ. Далі — пряма мова.
Якщо ви глянете карту, то якраз оця підкова (річка Сіверський Донець — ред.) розділяє місто Ізюм.
Лівий берег був під "орками", він частково і залишається, вони там перегруповуються, переїздять, точно я не можу сказати ситуацію, тому що вона змінюється, але лівий берег міста, Дінця, під окупантами. А правий виходить у бік Донбасу, він залишається під контролем місцевої влади.
- UPD 15 березня. За даними заступника Ізюмського міського голови Володимира Мацокіна, Росія обстрілює дорогу до Слов'янська, а дорога з Харкова контролюється окупантом.
Ззовні є доступ з боку Донбасу, з боку Барвінкового, Лозової. Туди люди можуть виїжджати. Ні з Харкова, ні з боку Куп’янська доступу до Ізюма немає. Евакуаційні автобуси доїжджають, коли є можливість, коли немає шалених обстрілів (людей вдалося вивезти лише двічі, частково 9 березня та 10 березня, з того часу провести евакуацію не вдається через обстріли — ред.). Люди і самотужки виїжджають. Я з багатьма знайомими говорив, у кого є власні автомобілі, то вони виїздили самостійно. Одні виїздили через Слов’янськ, Краматорськ і далі на Дніпро. Інші виїздили на Барвінкове, Лозову — хоч там дорога жахлива, але іншого шляху немає — і дали знову ж таки на Дніпро.
У перших числах березня обстрілювали мікрорайон залізничного вокзалу, верхнє селище, а тепер все летить через верхнє селище на центральну частину міста. Тому що вони зайняли північ і звідти стріляють, знаємо, що з танків, з "Градів". Вони розташовували техніку біля приватних житлових будинків. Це мені розповідали люди, які вже покинули місто, але біля них стояла ця російська техніка і стріляла по центральній частині міста.
Є людина у верхньому селищі, яка знаходить місце, де ловить зв’язок, і таким чином є коротка інформація, що там відбувається. [На 13 березня — ред.] є зруйновані будинки після артобстрілів, але багатоповерхівки стоять, це район колишнього оптико-механічного заводу. Є зруйновані повністю квартири, де влучили снаряди, "Гради", є будинки в приватному секторі, які згоріли, куди потрапили авіабомби. Це було ще 3-4 березня, там ціла родина загинула. Це ще при мені було, я розмовляв з сестрою жінки, яка загинула, з сім’єю.
Складно сказати, як виживають. По верхньому селищу з 3 березня немає світла, газу, тепла, води, зв’язку. Так, вдається, хтось якось заряджає телефони і передає інформацію, через треті, через четверті руки ми дізнаємося про своїх рідних, близьких. Іншого сталого зв’язку немає, щоб можна було говорити.
Південна частина. Там дуже багато людей ще залишається. Принаймні там вони отримують гуманітарну допомогу, яку завозять з боку Донбасу. Я це читаю через повідомлення міських керівників.
Що відомо
- Останніми днями Ізюм піддається масованим обстрілам російської армії. В Офісі президента повідомили, що українська армія відбиває атаки у напрямку Ізюма. В умовах бойових дій до Ізюма та низки інших населених пунктів області неможливо направити гуманітарний вантаж, повідомили у Харківській обласній військовій адміністрації.
- Центральна міська лікарня Ізюма зруйнована після ударів російської авіації.
- 9 березня мав відкритися гуманітарний коридор з Ізюма до Лозової, проте через обстріли вдалося евакуювати близько 250 людей до Слов'янська.
- 10 березня з Ізюма до Лозової вдалося евакуювати близько 1600 людей. Попри узгодження українською стороною "зеленого коридору" з РФ маршрут для евакуації жителів Ізюма постійно обстрілювався з усіх видів озброєння.
- 12 березня в Ізюм привезли гуманітарну допомогу, завезти її до північної частини міста, яке тимчасово контролюють військові РФ, не вдалося.
- 14 березня в Ізюмі російські військові обстріляли мікроавтобус, внаслідок чого він загорівся.
