Путін погрожує ядерною війною. Це лише шантаж чи готуватися до найгіршого

Путін погрожує ядерною війною. Це лише шантаж чи готуватися до найгіршого

Путін погрожує ядерною війною. Це лише шантаж чи готуватися до найгіршого
Shutterstock

На четвертий день війни з Україною Володимир Путін, чиї війська уже зазнали в Україні великих втрат, вдався до нових погроз. Він доручив перевести сили стримування у російській армії в особливий бойовий режим. Через те що нібито “посадовці країн НАТО припускаються агресивних висловлювань” на адресу Росії. Один з аспектів стратегічних сил стримування — застосування ядерної зброї.

Як варто сприймати заяви Путіна про те, що він готовий вдатися до найбільш радикального засобу війни, щоби лишень завершити її на свою користь? Пояснює Суспільне.

Чи варто боятися російської ядерної зброї?

Теза про те, що Росія може застосувати ядерний потенціал, звучить на тлі останніх подій уже не вперше. У зверненні 21 лютого глава країни-агресорки наголошував (хоча й безпідставно): Україна буцімто цілком спроможна незабаром відновити ядерну зброю, від якої відмовилась у 1994-му. Тому “ми (Росія) не можемо на це не реагувати”.

Потім, оголошуючи війну Україні, Путін застерігав інші країни від втручання і погрожував “небаченими досі наслідками”, якщо ті порушать цю умову. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в інтерв’ю Reuters тоді трактував ці слова як ймовірність Росії вдатися до ядерної війни. Водночас тоді ж нагадав Кремлю: НАТО теж є ядерним альянсом.

Коли Путін каже, що Росія — найбільша ядерна держава світу, він не перебільшує. Її арсенал перевищує ядерні спроможності Сполучених Штатів та, зрозуміло, інших семи ядерних гравців. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2021-му у РФ було загалом 6255 боєголовок, у США — 5500. Експерти з ядерного роззброєння зауважують, що більшість одиниць російського ядерного потенціалу нині перебувають у резерві.

Ідея ядерного стримування була основоположною для безпекового ландшафту світу за часів Холодної війни. Це — про те, що одна ядерна держава не посміє напасти на іншу через загрозу ядерного удару. Загалом цей принцип актуальний і нині: страх перед нищівними наслідками ядерної війни усе ще стримує ймовірні повномасштабні конфлікти — але не запобігає їм повністю.

Читайте також: Тривожність під час війни. Що допоможе заспокоїтися

Скажімо, Індія й Пакистан — обоє ядерні держави, ведуть суперечки щодо прикордонного регіону Кашмір, балансуючи на межі війни. Та і ядерне стримування, яке мало гарантувати безпеку світу, уже не таке стійке як раніше — після виходу Ірану з ядерної угоди 2015-го року (країна мала зменшити ядерні розробки), наростання ворожнечі між США та Росією, нарощування озброєнь КНДР та Китаєм.

Регіональне стримування

“Стратегічна частина ядерного арсеналу Росії — це ніби окрема гілка збройних сил: ракетні війська стратегічного призначення, стратегічна авіація і флот. Їхні бойові задачі включають стратегічне стримування США і країн НАТО. Мене більше турбує величезний арсенал тактичної ядерної зброї, яка досі є у Російської Федерації. Її призначення — регіональне стримування”, — пояснює у розмові із Суспільним Мар'яна Буджерин, дослідниця центру російських і євразійських студій Гарвардського університету, експертка з питань ядерної безпеки.

Що на практиці означає “регіональне стримування”, експерти єдиної думки не мають. Але військова доктрина РФ каже, що застосування тактичної ядерної зброї прийняте, якщо існування Російської Федерації — під загрозою. Умовно: якщо Москва оточена військами НАТО, тоді Росія може першою застосувати таку зброю, щоби швидко припинити конфлікт.

Читайте також: Комендантська година в Україні. Коли не можна виходити на вулицю

“Одиниць тактичної ядерної зброї у Росії близько двох тисяч, вона нібито стягнута до складів центрального зберігання, тобто її немає в частинах, вона не мала б бути розподілена по родах військ. Але звичайно, підтягнути цю зброю до бойового строю не так вже й складно”, — пояснює Буджерин.

Погрожувати — не значить застосувати?

Поліна Сіновець, керівниця Центру з питань нерозповсюдження ядерної зброї, пояснює Суспільному: майже неймовірно, що Путін реально візьметься застосовувати ядерну зброю.

“Путін усе ж таки багато в чому — продукт радянської епохи, а в радянські часи усім добряче вдобвлювали в голову, що ядерна війна — це не те, що світ спроможний пережити і що війна із застосуванням ядерної зброї — це буде остання війна людства. Мені здається, цей урок Путін засвоїв ще у дитинстві”, — каже експертка.

Насамперед у нинішній ситуації заяви про ядерний потенціал Росії — це засіб тиску. По-перше, на Україну в умовах переговорів з російською стороною. Про це зауважував і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. "Цей наказ президента Путіна надійшов невдовзі після оголошення про те, що дві делегації готові зустрітися. Ми розцінюємо цей наказ як підняття ставок та створення додаткового тиску на українську делегацію. Але ми не піддамося", — сказав міністр.

По-друге, на західний світ, який одностайний у підтримці України, а відтепер — і в запровадженні жорстких санкцій проти Кремля, які боляче вдарять по його економіці.

Мар'яна Буджерин підтверджує: такі погрози Путіна — це насамперед психологічний крок, щоби стримати Захід від будь-якої допомоги Україні, включно із закриттям повітряного простору від російських ракет і літаків, про яке просить Україна. На думку експертки, головним приводом для шантажу Путіна є й менші успіхи його армії в Україні, ніж він очікував, і одностайна підтримка України на заході.

Читайте також: Будинки, садочки та мости. Яку інфраструктуру пошкодили останніми днями

“Тому на цьому етапі він застосовує ядерний шантаж. Але це не нове у дискурсі, який ми чуємо від Кремля. Щоразу, коли починається якесь загострення, Путін любить нагадувати, що Росія — ядерна держава. Тож мені здається, це меседж у дусі “нехай вони будуть пильними”, “нехай думають тричі, перш ніж щось надсилати в Україну, а краще хай нічого не надсилають”, — каже експертка.

На думку Поліни Сіновець, меседж Путіна спрямований насамперед на західних лідерів, Україні ж в цьому плані боятися нічого. Водночас глава Кремля пробує зіграти на іміджі непередбачуваної людини.

“Це хороша стратегія, якщо у тебе є ядерна зброя — показати всім, що ти божевільний, що від тебе можна очікувати, що завгодно. Краще триматися у стороні й бути обережними. Це не означає, що він справді божевільний, але у нього, мені здається, сформувалося враження, що у заходу “кишка тонка” тягатися з його лякалками, що захід усе ж таки злякається і відступить”, — додає Сіновець.

Мар'яна Буджерин водночас застерігає: ймовірність найгіршого сценарію абсолютно виключати не можна.

Чи варто світові серйозно сприймати такі заяви Путіна?

На погрози Путіна ядерною зброєю відреагували у Вашингтоні. Речниця Білого дому Джен Псакі наголосила у розмові з телеканалом АВС, що приведення російських сил ядерного стримування у стан підвищеної бойової готовності — це частина схеми створення неіснуючих загроз. Усе — щоби виправдати подальшу агресію Кремля.

"Ми бачили, як він робив це знову і знову. Ніколи Росії не загрожувало НАТО, Україна. Це все схема з боку президента Путіна", — зауважила Псакі. Прикметно, що наступним запитанням ведучого було: чи не вважає керівництво США Путіна психічно неврівноваженим. “Його амбіції виходять за рамки”, — відповіла речниця.

Читайте також: Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

У Пентагоні заявили: що б не сталося, США “готові захистити себе, союзників і партнерів”. А послиня США в ООН Лінда Томас-Грінфілд наголосила, що своїми заявами Путін лишень ще більше ескалує ситуацію і “ми повинні продовжувати зупиняти його дії якнайсильніше”.

Поліна Сіновець при цьому зауважує, що найбільш вдалою реакцією заходу на такі погрози Путіна було б їхнє ігнорування. Це було б свідченням того, що захід не піддається на шантаж з боку Кремля.

Читайте також

Захоплення Бердянська, нічні обстріли та бої за Київ. Вторгнення РФ в Україну, день п'ятий. Онлайн

Росію відключають від SWIFT: чому це важливо і наскільки серйозно для її економіки

Перелік офіційних державних каналів для отримання оперативної інформації

Укриття в Україні: де шукати. Інтерактивні карти та пункти надання допомоги

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди