Діти американської письменниці Нонни Баністер шукають родичів у Костянтинівці

Діти американської письменниці Нонни Баністер шукають родичів у Костянтинівці

Ексклюзивно
Діти американської письменниці Нонни Баністер шукають родичів у Костянтинівці
Фрагменти книги Нонни Баністер, фото: Суспільне Донбас

Ще дитиною Нонна Баністер жила у Донецькій області. У роки Другої світової війни нацисти вивезли її до трудового табору в Німеччину. Дівчині тоді було лише п’ятнадцять. Там Нонна вела щоденник. Після смерті жінки мемуари опублікували її родичі.

В експозиції Костянтинівського краєзнавчого музею представлена книга "Секретні щоденники Голокосту Нонни Банністер". Вона була видана в США у місті Мемфіс. Нонна, в дівоцтві Лисовська, маленькою жила з родиною у костянтинівському селищі Сантуринівка, що на Донеччині. Цю книгу музею подарували син жінки Білл та онук Зак, які у 2009-му приїжджали в місто.

"Вони приїхали в Костянтинівку для того, щоб знайти коріння своїх пращурів. Зак приніс до міської бібліотеки книгу, сказав, що його бабуся мешкала в Костянтинівці, а потім була силоміць вигнана з нього до Німеччини нацистами. Це її спогади. Ось так книга потрапила до нас в місто", – розповіла наукова співробітниця Костянтинівського міського краєзнавчого музею Аліна Крайня.

Саме тут, на батьківщині своєї матері, Білл дізнався, що його бабуся, мати Нонни Лисовської, не загинула в роки війни, а повернулася додому. І до 70-х років жила в Костянтинівці.

"Я думав, моя бабуся померла на війні. Я не знав, що вона врятувалася та повернулася додому в Костянтинівку, аж до поки ми не приїхали туди і не побачили, що дата смерті на її могилі 1975 рік", – згадує Білл син Нонни Банністер.

Нонну Лисовську разом з матір’ю на початку війни, нацисти вивезли до трудового табору в Німеччину. З того часу, як їх посадили в потяг, вона починає вести свої щоденники, які ховала в подушках.

"Оскільки вона була маленька та худенька, то подушку причепила до тіла і так зберегла фото й щоденники. А, коли привезла їх до Америки, сховала на горищі", – так описала свої спогади сама авторка, розповіла Аліна Крайня.

До Америки жінка переїхала в 1949-му році. Мемуари опублікували вже після її смерті родичі.

"Ми думаємо, мама не хотіла їх публікувати, бо для неї це було надто болісно. Вона була письменницею, її батько був лінгвістом. Отож, знала принаймні сім чи вісім різних мов", – припускає Елізабет донька Нонни Банністер.

Свої мемуари Нонна писала українською, російською та польською мовами. Книга англійською вийшла у 2009-му році. Елізабет каже, що в Костянтинівці та Краматорську в них є родичі, з якими вони втратили зв’язок. Діти Нонни Баністер дуже хочуть знайти їх та приїхати в Україну.

Читайте також: В Костянтинівці у Сергіївській балці було вбито та поховано 3 тисячі євреїв

Що відомо

  • За даними Інститут національної пам’яті жертвами Голокосту офіційно вважаються 6 мільйонів євреїв.

Читайте усі новини Донбасу у Telegram та Viber

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди