10 січня відбулася низка зустрічей, покликана стримати агресію РФ щодо України, — зокрема російсько-американські переговори в Женеві щодо "гарантій безпеки", а також засідання комісії Україна-НАТО. Ці зустрічі передували засіданню Ради Росія-НАТО, яке відбудеться 12 січня. Якими були результати зустрічей та яких домовленостей вдалося досягти, Українське радіо розпитало Ганну Шелест, керівницю безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Про результати вчорашніх зустрічей по лінії НАТО-Україна-Росія
"За вчорашніми зустрічами було цікаво спостерігати на трьох рівнях: що безпосередньо відбувалося, які заяви зробили російська та американська сторона після переговорів і які заяви були зроблені в НАТО, та якими були коментарі російських та американських експертів в мережі Інтернет", — наголосила Ганна Шелест.
За її словами, то символічним є те, що російсько-американські переговори відбувалися паралельно з переговорами Україна-НАТО. На думку експертки, той факт, що зустріч США і Росії 10 січня відбулася лише на рівні заступників міністрів, є демонстрацією того, що переговори є лише початковими, щоб залишити місце лідерам держав для маневру.
"Якщо говорити про заяви, які були зробленими російською та американською сторонами після переговорів, то особливо цікавими є заяви заступника міністра закордонних справ РФ Рябкова: з одного боку, він стверджував, що нібито російська сторона була почутою, а з іншої — що він не є у цьому впевненим і що впродовж наступних декількох днів буде відомо, чи будуть наступні раунди переговорів. Щодо основних питань, які для себе окреслила РФ, вони вважають, що в Женеві не було досягнуто не те що компромісу — навіть не зрозуміло, чи американці їх почули", — стверджує Шелест.
Додатково після цього пролунали заяви щодо підготовки до засідання комісії НАТО-Росія — зокрема те, що "поки що американці намагаються нав’язати нам порядок денний, а ми хочемо диктувати його самі". "Що не є логічно, оскільки це є засіданням першочергово НАТО. Тому НАТО має право пропонувати свій порядок денний", — пояснює експертка.
Читайте також: США і Росія завершили 8-годинні перемовини про "гарантії безпеки" в Женеві. Про що говорили
Щодо озвучених "гарантій безпеки" на засіданні НАТО-Росія
Ганна Шелест нагадала, що в грудні 2021 року МЗС Росії опублікувала розсекречені чернетки договорів про так звані гарантії безпеки — для міжнародної практики це вкрай незвично, оскільки спершу документи обговорюють за зачиненими дверима.
"А ці договори, у яких йдеться про нерозширення НАТО, нерозміщення озброєння і загалом повернення до стану 1997 року росіяни опублікували навмисно. Йдеться мало не про те, що всі країни Східної Європи повинні ледь не вийти і складу НАТО та демілітаризуватися. Що цікаво, у цих угодах йдеться не лише про Україну, Східну Європу, але й про Центральну Азію", — додає експертка.
Шелест згадала слова заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова про те, що Москва хоче лише "зобов’язувальних гарантій".
"Це є смішно, оскільки станом на сьогодні російська сторона вже порушила конвенції, договори міжнародного права, навіть Статут ООН, які вважаються мало не "абеткою міжнародного права". Тому, коли вони вимагають гарантій від інших, не пропонуючи нічого з власного боку, реакція журналістів, політиків і американської сторони буде очевидною", — зазначає експертка.
Читайте також: Переговори НАТО, ЄС, США та РФ щодо безпеки у Європі. Чого очікувати Україні
Якими були результати для врегулювання безпекової ситуації в Україні
На думку Ганни Шелест, для США в перемовинах із Росією важливим було знизити напруження того, що відбувається на кордонах України і розвіяти страх щодо можливої атаки. І заяви сторін за підсумками переговорів 10 січня дають підстави для обережного оптимізму.
Як і раніше, Росія озвучила, що стягнула сили до українського кордону для навчань, а не нападу. Разом із іншими озвученими заявами, зокрема про те, що Москва готова обговорювати інші питання, це є ознакою того, що, коли планується раптовий напад, не йдеться про довготермінові переговори.
Читайте також: "Оточують з трьох сторін". NYT показало розташування російських військ біля кордонів України
"Тому заяви обох сторін говорять про те, що щонайменше моментальну атаку відтерміновано. Хоча РФ дійсно є непередбачуваною. Від того, як пройдуть усі наступні переговори, буде залежати те, які маневри ми побачимо в себе на кордонах", — наголосила керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Про те, яких рівнів було досягнуто на вчорашніх переговорах Україна-НАТО
Експертка нагадала, що Україна і НАТО тривалий час співпрацюють у галузях реформ — від модернізації збройних сил до навіть боротьби з корупцією — та безпосередньо військового та безпекового діалогу. Крім того, з 2020 року Україна долучилася до програми НАТО "Партнерство розширених можливостей", а ще з 2018-го порушує питання безпеки в Чорному морі.
"Зараз же НАТО готується до нової стратегічної концепції, яка розробляється один раз на 10 років. Ми очікуємо на цей текст, він буде затвердженим у червні, на саміті НАТО у Мадриді. Також Україна намагається під час усіх переговорів підіймати питання вступу України до НАТО. Тому таке спільне бачення майбутнього також обговорюється на подібних зустрічах", — розповіла Ганна Шелест.
За її словами, на переговорах НАТО-Україна 10 січня порушувалися питання тої безпекової ситуації, яка відбувається зараз, як у контексті ескалації російських військ на кордонах, так і тих переговорів із Росією, які відбуваються.
Читайте також: Група конгресменів-республіканців пропонують визнати Україну країною "НАТО+"
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Що відомо
- Після виборів до Палати Представників США у листопаді 2020 року більшість в цьому органі має Демократична партія. Республіканська партія перебуває в опозиції та критикує президента США Джозефа Байдена за недостатньо жорстку позицію у стосунках з Росією. Раніше, за часів президентства республіканця Дональда Трампа, Демократична партія висловлювала таку ж критику вбік тодішнього президента.
- На початку листопада 2021-го американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною, однак тоді у Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію. 21 листопада голова української розвідки заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня-на початку лютого 2022 року.
- 17 грудня Міністерство закордонних справ Росії запропонувало США проєкти договору про гарантії безпеки та угоди щодо забезпечення безпеки РФ та країн-членів НАТО, що передбачає заборону на включення до складу альянсу країн колишнього СРСР (а отже і України).
- У відповідь США й НАТО тоді ж заявили, що отримали пропозиції Росії, але обговорювати питання європейської безпеки без участі союзників у Європі не будуть. А МЗС України наголосило, що лише країна і НАТО вирішують, як розвиватимуться їхні відносини, зокрема що стосується розширення Альянсу.
- 30 грудня президент США Джо Байден і президент Росії Володимир Путін провели переговори у телефонному режимі, під час якої американський лідер закликав Москву до деескалації напруженості з Україною. Того ж дня секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Радбез не бачить загроз для" відкритої агресії з боку Російської Федерації".
- Ввечері 2 січня президенти США та України Джозеф Байден і Володимир Зеленський провели телефонну розмову, під час якої обговорили, зокрема, питання недопущення подальшої ескалації ситуації на україно-російському кордоні.
- 7 січня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія продовжує нарощувати військову потужність біля кордонів України.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
