4 лютого 2022 року в Китаї розпочнуться 24-ті Зимові Олімпійські ігри. Деякі країни, зокрема, Сполучені Штати Америки, Австралія та Канада оголосили бойкот змаганням в Пекіні у зв’язку із недотриманням в Китаї прав людини. Що це означає для міжнародних відносин та світового спорту Радіо Культура дізнавалося у дослідника історії спорту Олексія Лях-Породька та експертки зі Східної Азії Наталії Бутирської.
Що означає бойкот Олімпіади в спортивному світі?
“Для спорту це буде означати, що офіційні особи країни, яка оголосила дипломатичний бойкот, не будуть представлені під час церемонії відкриття Олімпійських ігор, під час проведення самих змагань та під час церемонії закриття”, — розповів Олексій Лях-Породько.
Якщо говорити про спортивну складову, то, на думку експерта, Олімпіада нічого не втратить, тому що спортсмени країни, влада якої оголосила бойкот, приїдуть.
“Спортивна складова, яка є суттєвою і для змагальності, і для змагань залишиться. А в контексті політичних взаємовідносин цих країн будуть питання”, — пояснив дослідник.
“Проте я не виключаю, що до лютого влада країн, які оголосили бойкот, може змінити своє рішення і спортсмени також не приїдуть”, — зазначив Лях-Породько.
Тому, на думку експерта, таких кардинальних рішень, як відмова від участі в Олімпіаді, не буде.
“Винятком може стати лише щось зовсім погане, що трапиться в самому Китаї або в світі”, — повідомив пан Олексій.
Читайте також: Китай планує побудувати військово-морську базу в Африці — The Wall Street Journal
“Проте не слід забувати, що Олімпійські ігри — це не тільки спорт, але й культурна складова та представлення міста чи країни, яка їх організовуємо, всьому світові. Якщо багато держав почне бойкотувати Олімпіаду, це буде негативним явищем. Зараз оголошений бойкот з боку США зумовлений недотриманням в Китаї прав людини. Для сучасної людини — це глобальне питання, яке змушує думати, що в цій країні щось відбувається. Й в цьому контексті спорт теж буде втрачати як культурна складова”, —зазначив дослідник історії спорту.
Він додав, що, на його думку, спорт не є поза політикою, а “як інструмент, він використовується дуже тісно поруч з політичними процесами.
Політичний вимір бойкоту Олімпіади
“Ми спостерігаємо продовження того конфлікту, який розпочався у відносинах між Сполученими Штатами та Китаєм. Якщо Дональд Трамп вибрав у своїй політиці стосовно Китаю торговельну складову і тиснув на неї, то Джо Байден вибрав права людини. З приходом до влади останнього ми помітили, що до моментів, які стосуються прав людини, дуже прискіплива ставлення. Й США намагаються об’єднати довкола своєї позиції й союзників та партнерів”, — розповіла Наталія Бутирська.
Разом з тим, Китай сповідує політику невтручання у внутрішні справи.
“Це основа їхнього бачення. Китайці намагаються відгородити країни світу від того, щоб вони реагували на події, які відбуваються всередині країни, вважаючи, що це їхня власна справа. Тому Китай болюче реагує, особливо, коли цей момент піднімається під час Олімпійських ігор — дуже іміджевої події”, — пояснила експертка.
“Китай тривалий час готувався і планував показати найкращі сторони своєї країни, тому дипломатичний бойкот дуже їх дратує. Проте в нинішніх умовах Олімпіада відбувається при зачинених дверях і Китай вже наголосив, що не буде запрошувати іноземних глядачів. Таким чином, бойкот згладжується. Плюс країни, які оголосили бойкот, не забороняють своїм спортсменам брати участь в змаганнях. Але самі розмови, які відбуваються, і поява самого випадку викликає в Китаю досить негативну реакцію”, — зауважила Бутирська.
Читайте також: Китай може втратити право на проведення турнірів WTA через скандал зі зниклою тенісисткою
Експертка додала, що в розрізі сутичок Китаю на міжнародній арені часів Трампа, дипломатія Піднебесної має агресивне обличчя.
“Прессекретар міністерства закордонних справ вже сказав, що ті, хто буде шантажувати, бойкотувати Китай, отримають у відповідь серйозні речі від його країни. Йдеться про те, що потім Китай згадає цим країнам в економічній співпраці чи інші взаємодії момент нинішнього бойкоту”.
Разом з тим, експертка зі Східної Азії додала, що Китай дуже глибоко інтегрувався у світові економічні процеси та стосунки і є досить впливовою країною, тому не всі країни будуть звертати увагу на порушення прав людини, аби не псувати економічних зв'язків.
“Наприклад, Італія, яка входить до ЄС та G7 сказала, що не буде підтримувати цей бойкот, тому що вони мають гарні стосунки з Китаєм”, — підсумувала експертка.
Що відомо
- Востаннє США й Канада вдавалися до дипломатичного бойкоту Олімпійських ігор у 1980 році, коли їх приймала Москва. Причиною стало вторгнення військ СРСР до Афганістану. Тоді бойкот стосувався й участі збірних.
- Також можливість дипломатичного бойкоту Ігор у Пекіні розглядає Японія.
- Жіноча тенісна асоціація (WTA) відмовилася від проведення змагань у Китаї через скандал із китайською гравчинею Пен Шуай, яка звинуватила в сексуальному насильстві колишнього віцепрем'єр-міністра Державної Ради КНР Чжана Ґаолі. На думку організації, Китай ігнорує заяву тенісисти та "цензурує" згадки про неї.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
