"Потерпілі, як і свідки, з’являються до сьогодні". Справи Майдану у цифрах

"Потерпілі, як і свідки, з’являються до сьогодні". Справи Майдану у цифрах

Ексклюзивно
"Потерпілі, як і свідки, з’являються до сьогодні". Справи Майдану у цифрах AP

Вісім років тому, 30 листопада, представники "Беркуту" розігнали протестувальників Євромайдану, більшість із яких були студентами. Наступного дня на Майдан почали з'їжджатися люди з різних частин України, аби підтримати протест не тільки проти відмови від євроінтеграції, а й проти дій силовиків та режиму Януковича. У наступні два місяці на Майдані відбудуться події, які змінили хід історії України.

Злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об'єднані у справи Майдану. Суспільне нагадує головні цифри щодо розслідування. Також ми поспілкувалися із Денисом Івановим, заступником начальника департаменту Офісу генерального прокурора у справах Майдану, про те, як триває розслідування справ Майдану.

Скільки на сьогодні людей визнано постраждалими під час Революції гідності серед протестувальників?

Загалом від подій, які відбувалися в центральній частині міста Києва під час Євромайдану, постраждало понад 2500 осіб. Тобто це особи, які звернулися із заявами про залучення їх до кримінальних проваджень як потерпілих. Особи, які допитані в якості потерпілих, відносно яких проведені судово-медичні експертизи і встановлений ступінь тяжкості  тілесних ушкоджень, особи, які отримують матеріальну допомогу як потерпілі від подій, що відбувалися на Майдані Незалежності, то таких осіб 2182.

А в цілому постраждалих від цих подій осіб більше ніж 2500.

Просто варто розуміти, що потерпілі – це ті, хто звернулися із заявами. І їх визнали.

"Потерпілі, як і свідки, з’являються до сьогодні" – інтерв’ю із прокурором у справах МайдануГрафіка: Софія Кучеренко / Суспільне

Чому тоді 2500?

Люди, які на сьогодні звертаються в інші органи, їх понад 2500. Вони асоціюють себе як постраждалі. Тобто подають заяви про виплату матеріальної допомоги, звертаються в заклади охорони здоров'я. І у нас є такий відділ – криміналістичного поводження, акумулює інформацію, що їх понад 2500 постраждалих, а фактично звернулися і розслідуються, тобто зареєстрованих епізодів, які ми змогли зібрати в тому числі з територій.

Скільки потерпілих серед правоохоронців?

З тих правоохоронців, які звернулися, а інших даних у нас немає, потерпілими визнали 393 особи. Щобільше, за цими справами двоє вже притягнуті до кримінальної відповідальності. Їм повідомлено про підозру. Одна особа затримана в Іспанії і нами скеровано запит про екстрадицію. Тобто ці провадження розслідуються.

Як ви визначаєте, чи справді особа є потерпілою під час подій Революції гідності?

До сьогоднішнього дня надходять заяви про те, аби визнали потерпілим. Насправді не важко визначити. Ви ж зазначаєте, з ким ви були на Майдані, в який час ви були. Допитується особа. Треба відповісти на питання: "Від кого отримали поранення чи травму? Від працівників міліції? А як ви визначили, що це міліція? Де знаходилися? З якого боку були здійснені активні дії працівників міліції?". Виходять на місце, проводять слідчий експеримент, потім вся ця інформація – допит, заява, експеримент – надається судмедексперту. Якщо було якесь поранення, то ще й долучається експерт-баліст. І ставиться питання, чи можна при таких обставинах отримати таке поранення.

Чи було так, що просили визнати потерпілими, але з якихось причин не вдавалося?

Був один такий випадок, але такого, щоб на місці не могли показати, такого не було. Був висновок експерта, що за викладених обставин не можна було отримати таке тілесне ушкодження. Отакий випадок був. Це було кілька років тому, я зараз прізвище не пам'ятаю.

Скільки сьогодні справ у Офісі генерального прокурора?

З початку створення підрозділу до суду направлено 111 проваджень відносно 207 осіб. Зараз на стадії досудового – 63 кримінальні провадження відносно 128 осіб. Всього притягнуто до відповідальності 377 осіб.

"Потерпілі, як і свідки, з’являються до сьогодні". Справи Майдану у цифрахГрафіка: Суспільне

Справи в судах слухаються роками, часто, коли суд засуджує особу до 8 років, а враховуючи ще "закон Савченко", особа вже фактично відбула покарання під час досудового розслідування. У нас по деяких справах є навіть, що особа вже більше відбула в місцях попереднього позбавлення волі, ніж законом передбачена санкція за це покарання.

Хто так відбув?

Це дві особи. Кримінальне провадження, пов'язане з побиттям Тетяни Чорновол. Це Любовський і Котенко.

Читайте також: "Чим далі я від політики, тим радісніше живу". Де зараз активісти, які прийшли у владу після Майдану

Скільки справ відкрито проти Януковича?

Я можу сказати, над скількома справами здійснює процесуальне керівництво прокуратура, бо ж справи щодо Януковича розслідують і НАБУ, і ДБР. У нас є велика справа, яку ми закінчили в цьому році відносно Януковича, а також керівників правоохоронних органів щодо організації низки тяжких та особливо тяжких злочинів щодо мітингувальників у період 18 та 20 лютого 2014

"Потерпілі, як і свідки, з’являються до сьогодні". Справи Майдану у цифрахГрафіка: Суспільне

Є справа за фактом захоплення державної влади Януковичем у неконституційний спосіб шляхом повернення Конституції 1996 року, яка передбачала збільшення обсягу повноважень президента. Це друга справа. Ми здійснюємо процесуальне керівництво у справі щодо фактично незаконного перетину кордону Януковичем, його охоронцями і оточенням 23 лютого 2014 року. І окреме провадження, яке не стосується подій на Майдані, це підписання угоди про продовження перебування Чорноморського флоту на території РФ. Це події квітня 2010 року. Там йому також інкримінується державна зрада. Це ті провадження, які перебувають безпосередньо в нашому структурному підрозділі.

Провадження щодо Межигір'я, воно у САП. Там також заочне досудове розслідування, вони отримали дозвіл. Ми також слідкуємо за цим провадженням. Є ще провадження щодо диктаторських законів, воно також розслідується САП.

Дивіться також: Віслюки, лами та борги за електрику: як живе "Межигір'я". Фоторепортаж

Хто ще фігурує у справі про розгін Євромайдану, окрім Януковича?

Ми беремо всю вертикаль правоохоронної системи. Якщо слідкувати, як усе відбувалося, то спочатку була зміна Конституції. Фактично Янукович отримав додаткові повноваження щодо призначення тих чи інших осіб у державі.

Зараз поясню всю логіку: у нас змінюється Конституція, і президент фактично отримує повноваження, наприклад, призначати прем'єр-міністра, голів держадміністрацій, силовий блок, прокурора. В парламентсько-президентській республіці до 2014 року такого не було. Тобто він це повертає, призначає найближчих людей свого оточення. Захарченко – громадянин Російської Федерації, Лебедєв – громадянин Російської Федерації.  (Лебедєв – це міністр оборони, Захарченко – міністр внутрішніх справ). Якименко – також громадянин Російської Федерації, це голова Служби безпеки.

І от коли почалися масові протести – адекватна реакція на відмову президента від європейського зовнішнього розвитку держави, – він за допомогою осіб зі свого оточення, повноважень правоохоронних органів, сил і засобів, для того, щоб утримати владу, починає використовувати ці відомства та правоохоронні органи. Для того, щоб перешкоджати протестам. Ці дії були спрямовані на обмеження конституційних прав громадян: на свободу світогляду, думки, слова, права вільно збиратися, збирати інформацію, використовувати.

І от надалі ці три особи залучають у вертикаль влади інших посадових особі, які відповідають за дотримання, як вони це називали, громадського порядку.

Який термін позбавлення волі можуть отримати ці люди?

Якщо ми говоримо про ці злочини, а це організація вбивства людей та терористичного акту – по першій половині 18 числа – під час мирної ходи, оскільки люди дійсно йшли, аби висловити свою громадську позицію щодо підтримки голосування на обмеження його повноважень (бо відбувалися голосування за повернення до Конституції 2004 року). І терористичний акт, який відбувся 20 лютого на вулиці Інститутській. Масові розстріли не вибіркові. Так от і по вбивству, і терористичному акту максимальне покарання – це довічне ув'язнення.

Які проблеми виникали під час цього розслідування?

Найбільшою проблемою була законодавча. Тобто в загальному порядку притягнути до відповідальності особу, яка переховується від органу досудового розслідування, від прокурора, від суду, Кримінально-процесуальний кодекс не передбачав.

У нас були постійно якісь зміни. У нас в перехідних положеннях вносилися зміни проміжкові, можна було надати дозвіл до певного моменту, наприклад, до початку діяльності ДБР. Наприклад, протягом 2018 року ми відносно шести осіб отримали такий дозвіл, але не змогли його реалізувати, бо положення діяли до моменту діяльності ДБР. У листопаді почало діяти ДБР, і ці перехідні положення втратили свою законну силу.

Але був прийнятий закон у квітні цього року щодо вдосконалення процедури спеціального досудового розслідування, який чітко дав підстави, якщо особа оголошена в міжнародний розшук або перебуває на території Росії чи тимчасово окупованих територіях. І з цього часу нам дійсно надали змогу отримати дозволи і ми змогли завершити розслідування.

Читайте також: 8 років після Революції Гідності. Як змінилася Україна на шляху до Євроінтеграції: думки дипломатів
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди