"Чим далі я від політики, тим радісніше живу". Де зараз активісти, які прийшли у владу після Майдану

"Чим далі я від політики, тим радісніше живу". Де зараз активісти, які прийшли у владу після Майдану

Ексклюзивно
"Чим далі я від політики, тим радісніше живу". Де зараз активісти, які прийшли у владу після Майдану Плакати напроти будівлі Верховної ради в Києві, в середу, 26 лютого 2014 р. Фото: УНІАН

Вісім років тому в Києві почались протести проти влади Януковича, людей не влаштовувало рішення Кабінету міністрів призупинити процес підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. 21 листопада 2013-го перші протестувальники прийшли на Майдан Незалежності з прапорами України та ЄС.

Початком Майдану вважають зокрема повідомленні колишнього журналіста Мустафи Найєма про те, щоб зібратись в центрі Києва. З ним прийшли колеги журналісти, активісти. Після подій Революції деякі зайняли місце у Верховній раді, та згодом змінили мандат на інші сфери.

Суспільне зустрілось з колишніми політиками і активними учасниками Євромайдану, щоб запитати, як Майдан їх привів до влади та чим вони займаються тепер.

"Айтішніки змінюють світ краще, ніж всі парламенти разом взяті", – Єгор Соболєв

Єгор Соболєв прийшов на Майдан прийшов 21 листопада. До весни 2013-го він 17 років працював журналістом, редактором. Та ще до початку подій Євромайдану Соболєв вирішив іти в політику.

Під час протестів Соболєв входив до Ради Майдану.

"Прийшов листопад 2013-го, і я вже був громадським активістом, який мав ідею з однодумцями сформувати нову політичну силу, боротись проти того свавілля, яке було, – розповідає Соболєв. – До Майдану не створили політичного представництва, я думаю, це проблема всієї України, багато (людей) відчували, що (політична) ситуація не туди йде. Я дуже багато зусиль витрачав як організатор, я став денним комендантом денної частини студентського Майдану. Я пам'ятаю перші дні, коли чоловік прийшов і поклав 10 тисяч гривень до скриньки пожертви, я спитав, чи можна його представити іншим людям, це було дуже приємно".

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН, 28 листопада 2013 року

Учасники акції студентів, які пройшли багатотисячною колоною від пам'ятника Шевченку на Євромайдан, у Києві, у четвер, 28 листопада 2013 року

"Перші дні були теплі, не в плані погоди, а в плані спілкування, – пригадує Соболєв. — З того вечора, як я приїхав разом з іншими висловити протест про непідписання Євроінтеграції, і до перемоги 20 лютого не було дня, щоб я не був на Майдані".

Улітку 2014-го року Соболєв разом із однодумцями презентував власний проєкт – партію "Воля" , цього ж року був головою люстраційного комітетуЛюстрація – одна з вимог Майдану, полягала у тому, щоб представники влади часів Януковича не могла отримати чи зберегти посади. Також народний депутат 8 скликання, обраний від "Об’єднання "Самопоміч", до кінця 2017-го був головою Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Соболєв вважає своїм політичним досягненням організацію масових акцій протесту під Верховною радою за виборчу реформу у 2017-му, створення Антикорупційного суду та скасування депутатської недоторканності, впровадження е-декларування, а також торговельної блокади окупованих територій.

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Семен Семенченко, Ганна Гопко, Єгор Соболєв і Олексій Скрипник (зліва направо) під час брифінгу в штабі партії "Об'єднання" Самопоміч "в Києві, в неділю, 26 жовтня 2014 року

Минулої осені Соболєв пішов з політики, рішення приймав недовго.

"Коли я зайшов в раду восени 2014-го, у мене було відчуття, що ми зараз все змінимо, тому що прийшли люди з Майдану, – згадує Соболєв. – Було переконання, що стільки люди побачили разом, стільки пережили, точно зараз зробимо інше життя. Ми багато змінили, але реальність виявилась набагато сумнішою: багато людей, які були на Майдані в статусі тодішніх опозиційних політиків, насправді не мали опозиції до корупції, стали тими політиками, які були при владі Януковича. Я зробив всі рішення, заради яких я йшов у Раду, в мене немає закону, який я в наступному парламенті буду пропагувати, немає ідеї, яка ще не втілена".

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Ольга Богомолець, Єгор Соболєв (по центру), Борислав Береза на акції з вимогою люстрації влади біля Верховної ради, 14 серпня 2014 року

***

"Я зараз займаюсь ІТ, програмую. Буквально після Ради, в жовтні, я вже почав займатись самоосвітою у ІТ-сфері. Я вивчив дві мови програмування, зараз одержимо вивчаю лінійну алгебру, яка відкриває дороги до штучного інтелекту. Я абсолютно переконаний, що айтішники змінюють світ краще, ніж всі парламенти разом взяті. Перші гроші я отримав через пів року, я потрапив у стартап, який пов'язаний з ідеєю відкритих даних".

"Я не хотіла йти в політику", – Тетяна Чорновол

Вісім років тому Тетяна Чорновол працювала журналісткою, робила розслідування про корупційні схеми Януковича. Під час подій на Майдані у листопаді 2013-го Тетяна розбила скло і проникла у мікроавтобус, з якого СБУ стежило за мітингом, тоді про це повідомили журналісти Радіо Свобода. Жінка виступала на Майдані зі словами підтримки людей. У грудні 2013-го опублікують фото, де Чорновол побили за Києвом, коли вона на власному автомобілі ввечері поверталась додому.

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Учасники мітингу проти прийнятих ВР 16 січня 2014 року законів, у Києві, 17 січня 2014 р. Жінка тримає в руках плакат, на якому зображена побита Тетяна Чорновол

"Те, що зі мною сталось, я цього очікувала, я була дуже активна і до, і під час Майдану. Коли це було на бориспільській трасі, спершу я думала, що мене арештовують. Коли велика машина PORCHE почала таранити мій CHEVROLET, зрозуміла, що так не арештовують, а що за мною їде банда кілерів. Замовили кілера з Дніпродзержинська, одного з них засудили, я вижила через його добру волю — він мене не добив. Я прийшла в себе, мене підтримували на руках, цей кілер мене бив у обличчя. Я сказала: "Ти вбиваєш матір двох дітей". Мені здається, це його зупинило", — згадує Чорновол.

Перед позачерговими парламентськими виборами 2014 року Чорновол запросили до своїх виборчих списків відразу кілька партій, вона обрала "Народний фронт" Арсенія Яценюка. Також була членкинею Комітету Верховної ради з питань національної безпеки і оборони. 4 вересня цього ж року призначена штатною радницею міністра МВС Авакова. Рух "ЧЕСНО" зафіксував, що Чорновол кнопкодавила та прогулювала засідання. Перед позачерговими парламентськими виборами, які оголосив Володимир Зеленський, Чорновол увійшла до списку "Європейської солідарності" Петра Порошенка. Але її місце виявилось непрохідним.

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Перший заступник голови ВР Андрій Парубій і депутатка від фракції "Народний фронт" Тетяна Чорновол під час перерви в засіданні Ради, 17 березня 2015 року

"Я не хотіла йти в 2014-му в політику, але такі розмови, як майданівська влада, можливість боротись з корупцією, якось мене переконали. Медом там не помазано, якщо ти прийшов робити реальні справи, а не займатись корупцією. Інструментів робити реальні справи у ВР не набагато більше, ніж у громадських активістів. Депутату важко зібрати групу підтримки, починають думати, що в тебе якийсь інструмент. Будучи 4 з хвостиком роки в депутатстві, я зробила певні рішення, за які я пишаюсь. Я вважаю, що це була найкраща влада, на яку вилилось багато лайна" , '– розповідає Чорновол.

"Я працюю в "Європейській Солідарності, офіційно на зарплаті, я ходжу на всі ефіри, займаюсь розслідуваннями. Але я не вважаю себе журналістом: будь-яка людина може робити розслідування, але не будь-яка людина є при цьому журналістом".

10 квітня минулого року в будинку Чорновол ДБР провело обшуки, їй вручили підозру за звинуваченням в умисному вбивстві, йдеться про випадок в лютому 2014, підпал офісу "Партії регіонів", тоді загинула одна людина. Чорновол відкидає звинувачення. 16 квітня 2020-го Печерський районний суд Києва відпрвіив її під домашній арешт, згодом змінили запобіжний захід на нічний арешт, після його скасували.

"Зараз я громадська діячка", – Ганна Гопко

На віче на Майдані у березні 2014 виступала Ганна Гопко. До Революції гідності вона була журналісткою, працювала кореспонденткою у Львові, також була координаторкою проєктів міжнародної громадської організації "Кампанії за майбутнє дітей без куріння" та займалась волонтерством.

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Ганна Гопко та Світлана Заліщук під час круглого столу "Шлях реформ. Як повинна змінитись Україна і чи вистачить у неї сил на це?", 5 червня 2014 року

Після Майдану фактично всі політичні сили хотіли бачити її у своїх списках, розповідає Гопко. Вона обрала "Самопоміч". Протрималась там недовго: у 2015-му Гопко виключили з фракції через підтримку законопроекту щодо децентралізації, до 2019 року була позафракційною депутаткою, працювала головою комітету Ради у закордонних справах: "Для мене було складним рішення з громадської роботи піти у Верховну раду і продовжити своє служіння, розуміючи усю брудність української політики. Але тоді було важливо, що активна молодь має йти в парламент, щоб змінювати країну".

Зараз Гопко повернулась до громадської діяльності.

"Другий рік є громадська організація АНС, мережа захисту національних інтересів. Зараз я повністю громадська діячка. Також після політики викладала два роки в Інституті Грінченка на факультеті журналістики”.

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Народна депутатка Ганна Гопко під час брифінгу "За вільну від тютюнового диму Україну" в підтримку антитютюнового законопроекту №4030а, біля Верховної Ради, в Києві, 18 вересня 2018 року

"Коли я повернувся з фронту, я зрозумів, що повертаюсь у своє русло — бізнес", – Дмитро Булатов

Учасник протестів, один з лідерів Автомайдану Дмитро Булатов зник безвісти 22 січня 2014-го. Його знайшли лише 30 січня у Бориспільському районі. Булатов розповів, що невідомі били його, катували, порізали йому вухо і розпинали.

"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Петро Порошенко, Дмитро Булатов та Віталій Кличко під час Народного віче на Майдані Незалежності, в Києві, 12 січня 2014 року

Обставин викрадення він не знає і досі: "Справу закрили минулого чи цього року, мені ніяких даних не повідомили. Мене навіть не покликали, щоб закрити кримінальну справу. Справу навіть не передали до суду, її постійно перекидували між МВС і Генпрокуратурою, – розповідає Булатов. – Коли мене викликали на допити, то обговорювали статті з Інтернету. Я запитував, чому ми це обговорюємо, мені відповідали, мовляв, нам більше немає, що вас запитувати. Якщо не знайшли в 2014 році, то очікувати цього зараз ймовірність мала. Якщо думати про це постійно, то це сильно отруює твій мозок".

Під час Євромайдану Булатов організовував поїздки до Межигір'я та до інших посадовців. Одразу після Революції гідності Булатов отримав посаду міністра з питань молоді та спорту в уряді Арсенія Яценюка. У кріслі міністра працював менше року, до грудня 2014 року.

Дивіться також: Віслюки, лами та борги за електрику: як живе "Межигір'я". Фоторепортаж

Після роботи на посаді міністра Булатов пішов до армії добровольцем. Улітку 2015 року після обстрілу українських позицій у місті Щастя його поранили. Служив до липня 2016 року. У 2018 року став заступником Державного агентства резерву, у вересні 2019 його звільнили.

"Це не моє природно, я достатньо відкрита людина, прямолінійна, мені говорили: ти поводиш себе дуже просто, ти ж міністр, зберись. Але це не моє. Вся токсичність від політики, яка знаходиться всередині людини, конкретно у мене, вона ще не вивітрилась. Я не хочу в політику і до влади, я буду підтримувати тих молодих людей, в яких будуть горіти очі, які хочуть взяти на себе відповідальність і прийти до влади, більше працювати в цій сфері я не можу. Політика отруює мою свідомість. Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу. Я не готовий йди в політику тому, що це не моя природа", – ділиться Булатов.

"Коли я повернувся з фронту, я зрозумів, що повертаюсь в своє русло — бізнес. Ми відкрили декілька дитячих таборів і вчимо дітей різноманітного – від плавання до стартів на лижах, стрибків на батутах, грати в розвиваючі ігри, розводити багаття, співати, соціалізуватись. Тобто, всі ключові навички, щоб дитина могла щасливо жити".
"Чим далі я знаходжусь від політики, тим радісніше я живу". Де зараз активісти МайдануФото: УНІАН

Сітілайт з написом "Владу геть!" на вул. Хрещатик в Києві, 1 грудня 2013 р. У цей день в Києві і по всій країні сотні тисяч громадян вийшли на акції протесту

Після перемоги Революції гідності в стінах Верховної ради як політики себе випробували колись активіст Володимир Парасюк та ексжурналістка Світлана Заліщук. Ми намагались з ними спілкуватися про те, чому вони склали мандат. Світлана Заліщук сказала, що поки наразі не може спілкуватись за станом здоров'я. Парасюк спершу погодився, а потім на повідомлення про зустріч не відповідав.

"Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів", – з цього повідомлення у Facebook журналіста Мустафи Найєма вісім років тому почався Євромайдан. Найєм робив прямі включення під час найгарячіших днів Революції, в тому числі і у дні розстрілу активістів 18-20 лютого. За кілька місяців пішов у політику, cтав народним депутатом від "Блоку Петра Порошенка". Був членом Комітету з питань європейської інтеграції, займався запуском патрульної поліції на Закарпатті. З 2019 по 2021 рік працював заступником генерального директора ДК "Укроборонпром". Зараз Найєм – заступник міністра інфраструктури України. Чому не склалось з політикою, ми хотіли запитати Мустафу Найєма особисто, але на дзвінки та повідомлення він не відповів.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди