На переламі 2013-2014 років Україну в прагненні до Євроінтеграції підтримали понад тридцять міст США, Канади та Європи. На Майдан приїжджали президенти Литви та Німеччини, спецпредставник ЄС Кетрін Ештон та помічник Держсекретаря США Вікторія Нуланд. Із заявою на підтримку Майдану виступив актор Джордж Клуні. Свою особисту підтримку Євромайдану з головної сцени на майдані Незалежності засвідчили сенатори США Кріс Мерфі та Джон Маккейн. За вісім років після Майдану, чи вдалося Україні досягти головної мети та які висновки ми зробили на цьому шляху. До річниці Революції Гідності Суспільне зібрало думки відомих дипломатів.
"Я ніколи не бачив подібного до того, чому ми стали свідками"
Американського сенатора Конгресу США від штату Аризона Джона Маккейна називали одним з найкращих лобістів України у світі. Коли тільки розпочинався Майдан, у грудні 2013 року він з колегою по партії Крісом МерфіСенатор Сполучених Штатів від Коннектикуту, член Демократичної партії. Голова європейського комітету в Сенаті США. Станом на кінець 2013 року — наймолодший зі 100 сенаторів США. Віцеголова Групи підтримки України в Сенаті США. приїхав до Києва та прийшов підтримати мітингувальників.
"Я — республіканець, сенатор Мерфі — демократ, і ми тут говоримо від імені усього американського народу, солідарного з вами… Ваш мирний протест надихає світ. Ми тут, щоби підтримати вашу справедливу боротьбу. Лише народ України має визначати своє майбутнє. Україна зробить Європу кращою і Європа зробить кращою Україну", — заявив Маккейн під час виступу на сцені Євромайдану.
Він неодноразово виступав на підтримку України після анексії Росією Криму та початку війни на Донбасі. Маккейн виступав за надання Україні летальної зброї для захисту від агресії Росії. За послідовну підтримку України, у квітні 2019-го, вже після смерті Маккейна, у Києві на його честь назвали вулицю.
"Росія запустила пропагандистську кампанію, яка ґрунтується на брехні"
16 грудня 2013 року з підтримкою України виступив міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Він заявив, що Росія веде проти України "пропагандистську війну" і чинить економічний тиск через прагнення України інтегруватися в Європейський Союз.
"Що ми бачили з російського боку, так це те, що вони запустили потужну пропагандистську кампанію, яка ґрунтується на неправдивій інформації, а часом і просто на брехні, проти Угоди про асоціацію. І це, звичайно, має вплив", — заявив Більдт.
Він також додав, що Росія використовує економічний тиск на Україну.
"Роздавав прапори ЄС на Майдані"
Коли в Україні почався Євромайдан, туди чи не щодня приходив речник делегації Європейського союзу в Києві Давід Стулік. Працювати в представництві ЄС він почав ще у 2007 році.
"Я особисто був на Майдані з перших хвилин, я навіть тоді привіз прапори ЄС, які роздавав в першу чергу журналістам і моїм колегам, з якими я часто співпрацював. З того часу я був на Майдані практично щодня. В першу чергу — це була частина моїх робочих обов'язків, слідкувати за розвитком ситуації. Але в не меншому рівні — це був мій особистий інтерес, я дуже хотів підтримати моїх друзів, знайомих", — пригадує ті часи дипломат.
До Чехії ж Стулік повернувся через 12 років — у 2019. Нині він старший аналітик дослідницького центру "Європейські цінності" у Празі. Також проходить службу у військовому резерві Армії Чеської Республіки. Сказав — пішов на навчання після того, як Росія напала на Україну. Додає, до війни потрібно готуватися заздалегідь. Давід розповів Суспільному як, на його думку, змінилася Україна за ці 8 років на шляху до Європейської інтеграції.
"У першу чергу Україна почала змінювати власне законодавство, почала також змінювати організацію роботи, як працює державна адміністрація, як працюють держслужбовці, як працюють державні органи влади. Це дуже важливо для впровадження реформ. І також суспільство. Суспільство змінилося. Українці як нація вони не є об'єктом, а є суб'єктом. Вони більше розуміють свої громадянські права. Краще знають і свої права та обов”язки. Ставляться дуже відповідально до свого життя. Це, наприклад підтримує реформа про децентралізацію. Тобто змінюється ставлення і менталітет суспільства. Вони стають набагато ближчими до європейських стандартів, зразків на суспільному рівні".
Читайте також: Як змінилася свідомість південно-східних регіонів після Майдану. Пояснює доктор філософії
Але, за його словами, Україні ще залишається виконати понад 50% положень Угоди про Асоціацію: "Там є багато домашніх завдань, які Україна ще не зробила, але мусить зробити якомога швидше. Є багато недоліків, такі як боротьба з корупцією, як питання бюрократії".
Боротьба з корупцією та реформи, приміром, поліції чи СБУ — зазначені в Угоді про асоціацію з ЄС, яку підписали у 2014, після Революції гідності. У цьому ж документі йдеться про те, що Україна може стати членом Євросоюзу, якщо їй вдасться виконати всі домашні завдання.
Під час інтерв‘ю Суспільному голова представництва ЄС в Україні Мааті Маасікас пояснив, чому в Україні потрібно покращити систему правосуддя.
"Якщо українська влада під керівництвом президента України розпочне ретельну судову реформу, це буде потрібно перш за все задля самих українців, щоб отримати довіру до їхньої судової системи, і, по-друге, це потрібно для інвестицій в Україну. Це не новина для вас, що сучасні інвестори передусім звертають увагу не на рівень корупції, а на неробочу та ненадійну систему правосуддя", — зазначив Маасікас.
З Україною добре знайома і тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін. Вона працювала в Києві двічі. Вперше — 2008-го, коли була директоркою з питань Європейського Союзу, України та Білорусі в Раді національної безпеки при адміністрації президента США. Вдруге ж повернулася сюди два роки тому вже як заступниця голови місії США в Україні. Суспільне запитало в неї, як змінилася країна за цей період.
"Мене не було, довгий час, я думаю, що можу дійсно оцінити ці значні зміни, позитивні зміни й прогрес, який зробила Україна з моменту Революції Гідності. Наприклад Національний банк, Повертаючись до 2009-го, коли я працювала в Україні, у нього були серйозні проблеми. Тепер, коли я повернулася, банківський сектор загалом і Національний банк — досить міцний. Енергетична ситуація значно сильніша, тепер керівництво компаніями значно краще. Сталося багато прогресу. І мене справді надихнув той прогрес, який я побачила, коли приїхала. Але все ще є, що робити. Кожен процес реформ важкий і довгий", — розповідає Квін.
Квін згадала і про деякі реформи, які Україні все ще треба втілити в життя: “Зараз ми тісно співпрацюємо у судовій реформі, яку ми вважаємо дуже важливою. І ми нарешті зробили кілька кроків, щоб закінчити цю реформу. По-друге, реформа СБУ. Це те, за чим ми спостерігаємо дуже уважно. І законопроєкт буде розглянутий другому читанні. Ми підтримуємо реформу СБУ, вважаємо, що це сильний законопроєкт”.
Політичну частину Угоди про Асоціацію з ЄС було підписано 21 березня, економічну частину — 27 червня 2014 року. Верховна рада та Європарламент синхронно в режимі телемосту ратифікували Угоду 16 вересня 2014 року. Президент Петро Порошенко тоді одразу в Раді підписав закон про ратифікацію. Угода про асоціацію офіційно набула чинності 1 вересня 2017 року.
Читайте також
Як просуваються реформи та коли відкриються кордони. Інтерв'ю з головою представництва ЄС в Україні
Як НАТО та ЄС може допомогти Україні у протистоянні з Росією. Відповідає військовий експерт
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
