Вища рада правосуддя України (ВРП) сьогодні, 11 січня, звільнила суддю Голосіївського районного суду міста Києва Наталію Чередніченко у зв’язку з поданням нею заяви про відставку.
Про це йдеться у повідомленні, яке опубліковано на сайті ВРП.
Як зазначили у Фундації DEJURE, Чередніченко була однією із суддів у справах Майдану і протягом року вона отримає від держави 450 тисяч грн вихідної допомоги (одноразова виплата по завершенню кар’єри) і щомісяця 60 тисяч грн довічних виплат.
Зокрема під час Євромайдану Чередніченко призначила цілодобовий домашній арешт для активіста Дмитра Полтавця (справа № 752/2379/14-к).
"Дмитро під час Революції Гідності був жорстоко побитий працівниками міліції. Як оцінили пізніше лікарі – струс мозку, забій грудної клітки та множинні крововиливи. У непритомному стані активіста доставили до відділку, де повідомили підозру. Під час засідання 14 лютого 2014 року суддю Чередніченко не переконав факт необґрунтованої підозри й вона присудила домашній арешт", — йдеться у повідомленні.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у 2021 році констатував, що у цьому рішенні є переслідування учасника Революції та результат втілення стратегії влади щодо придушення протестів (пункти 473 та 476 рішення ЄСПЛ). З огляду на це, рішення було свавільним та порушувало Конвенцію про захист прав людини (пункти 477 та 478).
Чередніченко також розглядала справу, де стороною був її рідний брат і задовольнила його позов. Тобто ухвалила рішення у "кричущому конфлікті інтересів". Детальніше про це можна почитати у висновку Громадської ради доброчесності.
"Двічі суддя не з’являлася на своє кваліфікаційне оцінювання під приводом “хвороби” і зуміла швидко подати заяву про відставку. ВРП також проігнорувала нашу скаргу на Чередніченко на підставі рішення ЄСПЛ, яка могла б призвести до її звільнення. Ця скарга потрапила на розгляд до Тетяни Бондаренко, проте вона так і не відкрила справу за нею. Член ВРП Кандзюба озвучив на засіданні пропозицію зупинити розгляд питання, оскільки є вагома скарга, проте більшість членів органу його так і не підтримали.", — додали у Фундації DEJURE.
Революція Гідності
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років в Україні почались масові протести проти політики тодішньої влади та відмову від європейської інтеграції. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників.
Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".
Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему, ексголові АП Андрію Клюєву, колишньому заступнику міністра внутрішніх справ Віктору Ратушняку, колишньому першому віцепрем`єру Сергію Арбузову, ексміністру доходів і зборів Олександру Клименку, ексміністру енергетики Едуарду Ставицькому, ексміністру освіти Дмитру Табачнику, олігарху Сергію Курченку. Більшість з них нині переховується в Росії.
Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.
День Гідності та Свободи
21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи – одне зі знакових офіційних свят, встановлене на честь двох революції, які відбулися в Україні у 2004 та 2013 роках. Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.
