19 серпня Україна придбала британський криголам "Джеймс Кларк Росс", а 21 жовтня судно "Бельгіка", яке Україні передали для дослідження екології моря, прибуло до Одеського порту. На заміну старим назвам українські судна наукового флоту отримали нові — криголам "Ноосфера" та судно екологічного моніторингу "Борис Александров".
Судна будуть активно залучені українськими науковцями як для роботи в Чорному морі, так і світовому океані, перш за все в Південному. Про науковий український флот, Українське радіо запитало в Євгена Дикого, директора Національного антарктичного наукового центру.
"Ми купили Bentley ручної збірки"
"Для мене ця подія була завершенням великої та наполегливої моєї праці та моєї команди. Ми до цього довго йшли й були безпосередніми учасниками цього процесу, тому емоцій новизни не було, натомість раділи, що нам вдалося це реалізувати", — розповів Євген Дикий.
За його словами, попри те, що "Джеймс Кларк Росс" обійшовся українським платникам податків всього лише у 5 мільйонів 304 тисячі доларів, "ми купили 31-літній ручної збірки Bentley, якщо проводити аналогію з автотранспортом".
"Ми купили судно, яке навіть зараз, через 30 років, може дати фору багатьом новим криголамам".
Чому британці віддали криголам "Джеймс Кларк Росс"
За словами Дикого, Британія продала криголам не тому, що вийшов період експлуатації судна, а тому що придбала собі новий.
"Для України це була унікальна можливість придбати судно в цілковито робочому стані, яке ми плануємо використовувати для роботи наших науковців мінімум найближчі 20 років", – додав Дикий.
Навіщо Україні потрібен криголам "Джеймс Кларк Росс"
20 років Україна була позбавлена можливості працювати у відкритому океані.
"Як жартували наші науковці: "Маю страшну морду і піратський прапор, шукаю компаньйона з каравелою". Ми намагалися потрапити та потрапляли в міжнародні експедиції на іноземних суднах, оскільки для нас це було єдиною можливістю вийти з побережжя Чорного моря в океан. А саме в океані сьогодні стикаються найбільші інтереси світових гравців у політиці та економіці. Значною мірою уже все розвідано, розподілено і видобуто у Світовому океані. А підкорення Космосу ще не розпочалося, економіка Землі досягне Космосу через століття. Сьогодні ж основні інвестиції та основні розподіли ресурсів відбуваються саме у Світовому океані", — зазначив директор Національного антарктичного наукового центру.
- Криголам "Джеймс Кларк Росс" 30 років працював у складі Британської антарктичної місії. Україна придбала його для української антарктичної станції "Академік Вернадський".
- У 1996 році саме цей криголам доставив першу українську місію на колишню британську станцію "Фарадей", яка тепер відома як станція "Академік Вернадський".
- "Джеймс Кларк Росс" належить до криголамів одного з найвищих класів. Судно може рухатися крізь шар криги товщиною до 4 метрів за екстремальних умов, і працює в штатному режимі у крижаному шарі товщиною до 1,5 метра.
Про судно екологічного моніторингу "Борис Александров" (раніше — "Бельгіка")
Це компактне, але дуже економічне судно,1984 року побудови, але цілком живе і придатне для роботи найближчі 10-15 років. Це судно нам безоплатно подароване Урядом Бельгії та доставлене в Україну за кошти Європейського союзу, розповів Дикий:
"Уже навіть під час переходу з Бельгії до України, команда українських науковців Українського наукового центру екології моря відібрали в Північному, Середземному і Чорному унікальні проби на вміст забруднювальних органічних речовин і мікро пластику. У такий спосіб "Борис Александров" від екологічного моніторингу Північного моря без жодного простою та перерви перейшов до екологічного моніторингу Чорного моря".
Постійним місцем дислокації "Бориса Александрова" буде Одеський порт, звідки судно вирушатиме регулярно в короткі рейси. Якщо криголам "Ноосфера" є розрахованим на далекі плавання, то "Борис Александров" вирушатиме в короткотривалі, зате регулярні рейси.
"Екологічний моніторинг вимагає регулярного збору проб для досліджень та подальшого контролю за зміною екосистеми. Унікальність цього судна також полягає у тому, що вперше за час незалежності України, ми матимемо змогу робити незалежний науковий моніторинг рибних запасів. Бо досі його робили за даними рибалок, які самі займаються виловом риби", – розповів він.
"Борис Александров" працюватиме менше для блага фундаментальної науки, але більше для природоохоронної практики. Правда, важливим нюансом є те, що поки що в проєкт бюджету на наступний рік на ці дослідження наукового флоту України не виділено жодної копійки. Проте ми активно працюємо в цьому напрямку, поки не відбулося другого читання бюджету", — додав Євген Дикий.
Дивіться також
Дослідницьке судно "Бельгіка" прибуло в Одесу. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ
Лабораторії для вивчення води та каюти-трансформери: дослідницьке судно "Ноосфера" зсередини
Читайте нас у Telegram: головні новини Одеси та області
