Президент Володимир Зеленський анонсував низку рішень для розвитку відносин із Польщею, зокрема відкриття архівів СБУ та Служби зовнішньої розвідки щодо трагічних подій ХХ століття на Волині, а також збільшення кількості дозволів на пошукові й ексгумаційні роботи.
Про це він повідомив в своєму Telegram-каналі.
Президент провів нараду щодо політики України на польському напрямку та повідомив про підготовку низки дипломатичних і гуманітарних рішень.
За його словами, відносини України та Польщі мають будуватися на принципах добросусідства, рівноправності, взаємної вигоди й поваги. Зеленський подякував Польщі за підтримку України після початку повномасштабного російського вторгнення.
За результатами наради сторони визначили п’ять основних напрямів роботи. Зокрема, Україна готує рішення на дипломатичному рівні та планує відкрити всі архіви Служби безпеки України й Служби зовнішньої розвідки, що стосуються трагічних подій ХХ століття на Волині.
Також планується надати додаткову суттєву кількість дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт. Україна разом із польською стороною має посилити спроможності для їх проведення.
Крім того, під час наради обговорили можливі формати розширення діалогу між українським і польським суспільствами.
Зеленський також доручив керівнику Українського інституту національної пам’яті Олександру Алфьорову підготувати системні пропозиції щодо розширення можливостей установи. Урядовців і профільний комітет Верховної Ради президент закликав розглянути збільшення фінансового та іншого забезпечення інституту.
Що відомо про пошукові та ексгумаційні роботи
У 2023 році на Тернопільщину приїхала польська делегація з прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким. Вони відвідали кладовище в колишньому селі Пужники, що на території Коропецької громади. Поблизу цього кладовища працювали українські та польські археологи. Вони шукали останки поляків, які загинули в селі під час радянської окупації в 1945 році.
У січні 2025 року директор спеціалізованої установи "Волинські старожитності", історик і археолог Олексій Златогорський повідомив, що збирає команду фахівців, яка працюватиме над ексгумацією.
У квітні 2025 року Суспільне розповідало, що радянська влада ліквідувала Пужники в 1949 році. Збереглися лише кілька пам’ятних знаків та каплиця, яку побудували на місці колишнього костелу, а також сільський цвинтар, де є близько 20 могил. Також ми зібрали думки експертів з приводу подій, які відбулися в цьому населеному пункті та за яких обставин загинули люди.
Зокрема, історик, військовослужбовець бригади "Хартія" Володимир Бірчак розповів в інтерв'ю Суспільному, що це був збройний конфлікт, спровокований тоталітарним радянським режимом та каральними загонами НКВС.
Кандидат історичних наук, дослідник національно-визвольного руху ОУН-УПА Сергій Волянюк зазначив, що ця тема є складною для обох держав. Історик розповів, коли вона стала заполітизованою, чому опинилася осторонь всебічного вивчення й аналізу.
Тему польсько-українських стосунків досліджує історик, професор факультету міжнародних відносин Львівського національного університету Богдан Гудь. В інтерв’ю Суспільному він розповів, що в обопільних конфліктах за часів Другої світової війни прослідковується радянський чинник.
У квітні 2025 року керівниця української команди, археологиня спеціалізованої установи "Волинські старожитності" Аліна Харламова розповіла, як відбуватимуться розкопки, хто буде в складі українсько-польської експедиції та які труднощі можуть виникнути під час роботи.
Підготовку до цього процесу представники Польщі та України обговорили під час зустрічі в Тернопільській обласній військовій адміністрації.
Роботи з ексгумації в Пужниках почали 24 квітня 2025 року. Суспільне інформувало про перебіг робіт.
У травні 2025 року під час ексгумації в Пужниках знайшли останки 42 людей.
Також у травні, Міністерство культури та національної спадщини Польщі оприлюднило інформацію щодо завершення польового етапу ексгумаційних робіт у колишньому селі Пужники.
У грудні 2025 року стало відомо, що в колишньому селі Пужники в 2026 році планують продовжити пошукові роботи.
Як повідомляло Суспільне, з 8 червня розпочалися спільні українсько-польські дослідження на Львівщині, на території колишнього села Гута Пеняцька. Фахівці шукають місця поховань загиблих мешканців у лютому 1944 року.
