Микола Матусевич народився 1947 року в селі Матюші біля Білої Церкви, навчався на історичному факультеті Київського університету. У 1977 році його звинуватили в “антирадянській агітації і пропаганді” та заарештували на 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Колишній політв'язень радянського режиму – один із засновників Української Гельсінської групи, яка боролася і продовжує боротися з порушеннями прав людей. Саме через діяльність в Гельсінській групі він відбув за ґратами 12 років. Відбувати покарання тридцятилітнього Матусевича відправили у табір ВС-389/35 Чусівського району Пермської області у Росію. Що пережив Микола Матусевич за всі ці роки Суспільне розпитало в нього.
Про день, коли затримували
Кажу: нікуди я у вашу в’язницю не піду, доки кави не зварю і не поп'ю. Оперативники почали смикатись, їх там людей шість чи сім завалилося. Вони ж хотіли все «втихаря», щоб скандал не піднявся на весь будинок. Я випив кави і пішов на 12 років.
Про колонії суворого режиму
На засланні фізично ніби легше, бо ти ж десь працюєш, можеш купити десь поїсти, і випити можеш купити, але взагалі – страшенно важко. Ти потрапляєш ніби в звіринець, це абсолютно чужий народ.
Про понад пів року у в’язницях
18 разів сидів, навіть більше ніж пів року. За те, що одна рука ліва, інша права. Отака причина. Як це так, обурювало їх, що не обидві ліві! В карцері годують через день: один день льотний, а другий – не льотний. Нельотний це три шматочки хліба і кухоль окропу це на цілий день. А інколи й нічого.
У тюрмі головне не відчувати себе мучеником, усвідомити, що це – частина життя, щоб не почуватися нещасним. І тоді нормально сприймається все, а коли мучеником, то дуже важко людині сидіти.
Яка тактика була? Всіх не можна було посадити, тому вони по двоє садили. Спершу посадили Руденка, потім Лук'яненка, потім Мариновича і Матусевича.
Про Гельсінську групу
*Українську Гельсінську групу заснували у 1976 році, за рік до арешту Матусевича. Група збирала докази про порушення прав людей та скарги від постраждалих. Тоді члени групу зверталися до всіх людей в ефірах Радіо Свобода.
Спілка затвердила Меморандум, документ про порушення. Ми звертались по радіо: «Люди добрі, якщо маєте якісь порушення, звертайтеся і адресу називайте, на цих матеріалах». Ми тоді вже зверталися і писали: там то і там то порушення.
Всі ми знали хлопців родичів, які сиділи. Я дружив з родиною Чорновола і сестрою В’ячеслава, з ним вже пізніше познайомилися. Це дуже тісне коло було.
Чим відрізняється Гельсінська група, від руху Лук'яненка, Чорновола? Вони «Український вісник» випускали, Лук'яненко партію українську створив – це все було напівпідпільне. Про створення ж Гельсінської групи ми заявили публічно. Ми заявили радянській владі: «Ви дійсно страшні, але ми вас не боїмося».
Про повернення із заслання
*Із заслання Микола Матусевич повернувся 1989 року. Звільнити дисидента вимагала його мати.
Горбачова притиснули, що треба відпускати дисидентів, але ж вони затяті москалі комуністи. Формально – мама просила що всі вийшли, а я не писав прохання про помилування, бо це ніби себе визнати себе винним. Але мама переживала, дзвонила. Я в Читейській області тоді був у засланні. І тоді я вже написав: «Якщо ви збираєтесь мене звільнити, то я не буду проти», в якійсь такій формі.
Про сьогоднішнє життя дисидента
Матусевич живе у Василькові Київської області. Мешкає у сараї. Поряд стоїть будинок, який він так і не зміг добудувати через фінансові труднощі. Взимку сарай опалює дровами. Пенсію колишній політв'язень отримує 1700 гривень, а також ще 2 тисячі «президентської». У квітні 2021 гоку Васильківська міська рада відмовила Матусевичу у соціальній допомозі за програмою «Турбота». Згодом, після розголосу у соціальних мережах, Матусевичу виплатили 5 тисяч гривень.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
