Приводів для "драматизації" результатів науковців, які виявили у недоступній камері в руїнах комплексу Чорнобильської атомної електростанції реакції поділу наразі немає. Для повного розуміння можливих загроз таких реакцій потрібно робити більш комплексні висновки.
Про це у коментарі Суспільному розповів начальник відділу нейтронно-фізичних процесів Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки ДП Держатомрегулювання України Юрій Овдієнко.
Нагадаємо, учені, які спостерігають за Чорнобильською атомною електростанцією, виявили у недоступній камері в руїнах комплексу реакції поділу. Це викликало побоювання, що на цьому місці може статися наступний вибух.
"На даний час якихось приводів для драматизації таких результатів просто немає. Це все зрозуміло для науковців і технічних фахівців", — зазначив експерт.
Читайте також: "Аварія на ЧАЕС була запрограмованою": експерти розповіли про міфи катастрофи
За його словами, висновки фахівців, де викладені основні факти про активізацію реакцій поділу, акценти зроблені "на окремих результатах вимірювань, що стосуються деякого зростання щільності потоку нейтронів".
"Дійсно, висновки можуть здатися тривожними, але лише для пересічного громадянина. Зрозумійте, що "Укриття" — це є доволі складний об'єкт, там переплітається низка різних фізичних процесів і треба якісь висновки робити комплексно. Потрібно брати до уваги аспекти чи специфіку вимірювань, розташування датчиків", — зазначив Овдієнко.
Читайте також: Здичавілі корови, рисі, вовки, лисиці: як живуть тварини у Чорнобильській зоні відчуження
Фахівець запевнив, що у межах "Укриття" різні процеси відбуваються у безпечному стані, а весь об'єкт "оснащений дуже складною, сучасною системою контролю і моніторингу". За його словами, там ведеться безперервний моніторинг нейтронного потоку і гамма-випромінювання.
При цьому він додав, що активність потоку нейтронів все-таки фіксується: "Впродовж не одного навіть року спостерігається певне зростання у потоці нейтронів, але зрозумійте, що це не є чимсь раптово непередбачуваним для науковців. Такі процеси підтверджуються шляхом розрахункових моделювань, які проводяться профільними дослідниками".
Читайте також: Екопротести після Чорнобиля. НАШІ 30 – документальний серіал до 30-ліття Незалежності України
Також Овдієнко додав, що регулярно складаються звіти про стан ядерної безпеки, враховуючи специфіку об'єкту (на основі ретельного аналізу для кожного з датчиків, що встановлені) і експлуатаційні межі, які "встановлені дуже консервативно".
Напередодні учені, які спостерігають за Чорнобильською атомною електростанцією, виявили у недоступній камері в руїнах комплексу реакції поділу. Це викликало побоювання, що на цьому місці може статися наступний вибух.
У Інституті проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук повідомили, що зростання щільності нейтронів у недоступній камері в руїнах комплексу Чорнобильської атомної електростанції не перевищує меж безпеки.
У Державній інспекції ядерного регулювання України заявили, що інформація про реакції поділу, які несуть небезпеку нових аварій на об’єкті "Укриття", не відповідає дійсності. А зростання щільності потоку нейтронів паливомістких матеріалів спостерігалося після насування арки нового конфаймента над об’єктом "Укриття" у 2016 році було прогнозованим і не перевищувало меж безпечної експлуатації об’єкта "Укриття".
Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Тоді під час випробувань турбогенератора на четвертому енергоблоці станції стався вибух і пожежа, що призвели до найбільшої катастрофи в історії атомної енергетики. Внаслідок викиду радіоактивних матеріалів близько 600 осіб, серед яких були як персонал станції, так і пожежники, отримали високі дози опромінення, 28 з них померли впродовж 1986 року. Радіоактивного забруднення зазнали понад 200 тис. кв. км, з них 70% — на території України, Білорусі та Росії. Найбільш забруднені були північні райони Київської і Житомирської областей.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
