"Тліють, як вуглі для барбекю". У Чорнобилі зафіксували нові ядерні реакції

"Тліють, як вуглі для барбекю". У Чорнобилі зафіксували нові ядерні реакції

"Тліють, як вуглі для барбекю". У Чорнобилі зафіксували нові ядерні реакції УНІАН

Учені, які спостерігають за Чорнобильською атомною електростанцією, виявили у недоступній камері в руїнах комплексу реакції поділу. Це викликало побоювання, що на цьому місці може статися наступний вибух. Водночас в Інституті проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України і Державній інспекції ядерного регулювання України спростували інформацію про небезпеку процесів.

"Це схоже на вуглі в ямі для барбекю, що тліють", — говорить хімік-ядерник з Університету Шеффілда Ніл Хаятт у виданні Science.

Наразі українські вчені щосили намагаються визначити, чи зникнуть реакції самостійно або потрібно буде вживати заходів, щоб попередити нову аварію.

Читайте також: Чи є загроза від нових ядерних реакцій на ЧАЕС

Анатолій Дорошенко з Інституту проблем безпеки атомних електростанцій (ІСПАЕС) в Україні повідомив, що датчики почали відстежувати число нейтронів, що зростає — сигнал ділення, що виходить з однієї недоступної кімнати.

“Є багато невизначеностей. Але ми не можемо виключити можливість (аварії — ред.)”, — говорить Максим Савельєв з ІСПАЕС.

Він додав, що попри зростання кількості нейтронів, для того, щоб придумати, як подолати загрозу, в запасі є ще кілька років.

Читайте також: Екопротести після Чорнобиля. НАШІ 30 – документальний серіал до 30-ліття Незалежності України

Науковці зазначили, що оскілкьи вода уповільнює нейтрони і, таким чином, збільшує їх шанси вразити й розщепити ядра урану, після сильних дощів через просочування води в тріщини й інші проблемні місця саркофага спостерігалося різке збільшення (в 50-70 разів) щільності потоку нейтронів. У 1990-му році після зливи вчений з Чорнобиля пробрався в пошкоджений реакторний зал і розпорошив 1% розчин азотнокислого гадолінію, який поглинає нейтрони на паливовмісних матеріал. Після цього радіаційний фон впав до колишніх значень.

Видання зазначає, що через кілька років після цього на даху укриття встановили спринклери для розчину нітрату гадолінію. Утім це не може ефективно перешкодити потенційно небезпечним процесам в деяких підвальних приміщеннях. Передбачалося, що будь-який ризик виникнення критичної ситуації зникне, коли в листопаді 2016 роки над укриттям буде встановлений масивний Новий безпечний конфайнмент (НБК).

Читайте також: Кожен день стає новою. Експерт розповів, як змінилася зона відчуження

Однак попри встановлення ізоляційної аркової споруди, в деяких місцях наразі фіксують зростання кількості реєстрованих датчиками нейтронів. Зокрема, показник майже вдвічі збільшився за чотири роки в приміщенні 305/2, де знаходяться тонни паливовмісних матеріалів.

За словами Хаятта, оскільки вода продовжує відступати, є побоювання, що реакція поділу прискорюється, призводить до “неконтрольованого вивільнення ядерної енергії”. Проте, зазначає Савельєв, хоча будь-яка вибухова реакція буде стримуватися, вона може загрожувати завалити нестійкі частини хиткого укриття.

У виданні зазначено, що усунути загрози непросто, оскільки рівні радіації в 305/2 не дозволяють підійти досить близько для установки датчиків. Одна з ідей полягає в тому, щоб розробити робота, який зможе витримувати інтенсивне випромінювання досить довго, щоб просвердлити отвори і вставити балони з бором, які будуть діяти як стрижні управління і поглинати нейтрони. Тим часом ІСПАЕС має намір посилити моніторинг двох інших областей.

Читайте також: "Радіо мовчить, вертольоти літають, полум’я підіймається" – жителька Прип’яті про аварію на ЧАЕС

Відновляються реакції ядерного ділення — не єдина проблема, з якою стикаються в Чорнобилі, пише видання. Так, під впливом інтенсивної радіації і високої вологості паливовмісні речовини розпадаються, породжуючи ще більше радіоактивного пилу, що ускладнює плани демонтажу укриття.

Відзначається, що Україна давно мала намір поховати паливовмісні матеріали і зберегти їх в геологічному сховищі. До вересня планується розробити для цього всеосяжний план. Але оскільки життя в “укритті” все ще вирує, поховати залишки реактора може бути важче, ніж будь-коли, підкреслює автор статті.

Що відомо

  • Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Тоді під час випробувань турбогенератора на четвертому енергоблоці станції стався вибух і пожежа, що призвели до найбільшої катастрофи в історії атомної енергетики.
  • Внаслідок викиду радіоактивних матеріалів близько 600 осіб, серед яких були як персонал станції, так і пожежники, отримали високі дози опромінення, 28 з них померли впродовж 1986 року.
  • Радіоактивного забруднення зазнали понад 200 тис. кв. км, з них 70% — на території України, Білорусі та Росії. Найбільш забруднені були північні райони Київської і Житомирської областей.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди