У суботу, 21 лютого, студенти влаштували марш біля Технологічного університету Шаріфа в столиці Ірану Тегерані. Молодь вшанувала загиблих під час придушення масових протестів та скандувала антиурядові гасла.
Відео з цим протестом верифікувало ВВС, про це також повідомляють Reuters та The Wall Street Journal.
Студентська хода відбулася на початку нового семестру в Ірані. Повідомляється, що аналогічний мітинг відбувся у північно-східному місті Мешхед. Також з'явилися неперевірені кадри, на яких нібито видно мирний сидячий протест біля столичного університету Бехешті.
Біля університету Шаріфа демонстранти провели мирний марш і вигукували лозунги. Зокрема, засуджували верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї, називаючи його "вбивчим лідером", а керівника опозиції, наслідного принца Резу Пехлеві, який перебуває у вигнанні, закликали очолити країну.
Державні інформаційні агентства Ірану, серед яких SNN, опублікували відео зіткнень, на яких протестувальники нібито поранили волонтерів із проурядової групи "Басідж".
Привід до серії нових антиурядових зборів в Ірані — 40-й день, на який традиційно проводиться оплакування за померлими. У цьому випадку — за загиблими під час антиурядових демонстрацій минулого місяця.
Нові протести — на тлі напруження між Іраном та США
Раніше CBS News із посиланням на власні джерела повідомило, що президент США Дональд Трамп провів нараду з посадовцями з нацбезпеки щодо потенційної військової операції проти Ірану. Зазначалося, що американські військові готові до можливих ударів по країні уже в ці вихідні (21–22 лютого), однак остаточного рішення поки що не ухвалено.
Згодом очільник Білого дому заявив, що "можуть трапитися дуже погані речі", якщо Іран не піде на угоду зі Штатами щодо своєї ядерної програми й повністю не відмовиться від збагачення урану.
3 лютого американські військові збили іранський безпілотник, який "агресивно наблизився" до авіаносця Abraham Lincoln в Аравійському морі. Того ж дня в Ормузькій протоці катери Корпусу вартових ісламської революції наблизилися до американського танкера і погрожували захопити його.
6 лютого американська влада закликала громадян США негайно покинути Іран через погіршення безпекової ситуації в цій країні.
Тегеран заявив ООН, що атакуватиме американські бази, якщо США вдарять по Ірану.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Верховний іранський лідер аятола Алі Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинули авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерті 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені оцінки — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цих даних ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99% інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
