Іран звернувся до генерального секретаря ООН Антоніу Гуттереша з попередженням про те, що американські військові об’єкти на Близькому Сході стануть "законними цілями", якщо США атакують країну.
Журналіст Axios Барак Равід опублікував на своїй сторінці у X лист постпреда Ірану при ООН Аміра Саїда Іравані до Гуттереша.
У зверненні до генсека ООН іранський дипломат наголосив, що нещодавні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про "реальний ризик військової агресії".
За словами Іравані, Іран "конструктивно", "серйозно" та "добросовісно" брав участь у переговорах зі США щодо своєї ядерної угоди.
Він додав, що Тегеран не хоче війни, але "рішуче та пропорційно" відповість, якщо зазнає військового удару з боку Вашингтона.
"У разі нападу, всі бази, об'єкти та активи ворожих сил у регіоні стануть законними цілями в контексті оборонної відповіді Ірану. Сполучені Штати нестимуть повну та пряму відповідальність за будь-які непередбачувані та неконтрольовані наслідки", — написав дипломат у листі до генсека ООН.
Іравані закликав ООН забезпечити, щоб США негайно припинили свої погрози щодо застосування сили проти Ірану.
Раніше CBS News із посиланням на власні джерела повідомило, що президент США Дональд Трамп провів нараду з посадовцями з нацбезпеки щодо потенційної військової операції проти Ірану. Зазначалося, що американські військові готові до можливих ударів по країні уже в ці вихідні (21–22 лютого), однак остаточного рішення поки що не ухвалено.
Згодом очільник Білого дому заявив, що "можуть трапитися дуже погані речі", якщо Іран не піде на угоду зі Штатами щодо своєї ядерної програми й повністю не відмовиться від збагачення урану.
3 лютого американські військові збили іранський безпілотник, який "агресивно наблизився" до авіаносця Abraham Lincoln в Аравійському морі. Того ж дня в Ормузькій протоці катери Корпусу вартових ісламської революції наблизилися до американського танкера і погрожували захопити його.
6 лютого американська влада закликала громадян США негайно покинути Іран через погіршення безпекової ситуації в цій країні.
Що відбувається в Ірані
У відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти 28 грудня в Ірані почалися протести. Пізніше вони обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності". Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинули авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитися від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерть 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів. Ще 4 382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені дані — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цієї інформації ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99 % інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
18 лютого в Женеві, Швейцарія, стартували ядерні переговори між США та Іраном. Переговори є непрямими, посередником у них виступив міністр закордонних справ Оману Бадр Альбусаїді.
