Міністерство фінансів США оголосило про запровадження нових санкцій проти Ірану на тлі масових протестів проти режиму Ісламської Республіки та розстрілів протестувальників.
Про це йдеться на сайті мінфіну США.
"За вказівкою президента Трампа Міністерство фінансів запроваджує санкції проти ключових іранських лідерів, причетних до жорстоких репресій проти іранського народу. Міністерство фінансів використовуватиме всі інструменти, щоб переслідувати тих, хто стоїть за тиранічним утиском прав людини з боку режиму", — прокоментував санкції міністр фінансів США Скотт Бессент.
Мінфін США вносить до санкції 18 осіб та організацій, які відіграють вирішальну роль у відмиванні коштів від продажу іранської нафти та нафтохімічної продукції на іноземні ринки в рамках таємних мереж "тіньового банкінгу" санкційних іранських фінансових установ Bank Melli та Shahr Bank.
Також санкції запровадили проти Алі Ларіджані, секретаря Вищої ради національної безпеки.
Санкції запровадили проти:
- Мохаммед Реза Хашеміфар — командувач Правоохоронних сил Ірану (ЛЕФ) у провінції Лорестан, причетних до злочинів проти цивільних.
- Нематолла Багері — командувач КВІРКорпус вартових Ісламської революції у провінції Лорестан, де сили безпеки здійснювали розстріли мирних жителів.
- Азізолла Малекі — командувач ЛЕФ у провінції Фарс, де сили придушували протести та вбивали демонстрантів.
- Ядолла Буалі — командувач КВІР у провінції Фарс, відповідальний за насильницькі дії проти мирних протестувальників у Ширазі.
Майно та частки заблокованих осіб у США або під контролем американських громадян блокуються і мають бути повідомлені до мінфіну США. Також блокуються компанії, де такі особи володіють 50% і більше. Загалом правила мінфіну забороняють будь-які операції з цим майном без спеціального дозволу.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року. Сили Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), поліція та ополчення застосовують насильницькі методи придушення демонстрацій. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї контролює армію, суди та медіа, покладаючись на КВІР як ключовий механізм збереження влади.
Найбільш запеклі сутички між силовиками та протестувальниками зафіксовані в західних регіонах країни, столиці Тегерані та південній провінції Белуджистан.
Глава поліції Ірану Ахмад-Реза Радан заявив про затримання великої кількості лідерів протесту, які координували дії у соцмережах. Лише в Тегерані заарештували 40 людей за нібито "фейкові пости", що нібито збурювали громадську думку.
Президент США Дональд Трамп пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". Він визнав економічні труднощі, проте наказав "поставити погромників на місце".
Станом на 11 січня 2026 року було відомо про 538 загиблих. Серед них 490 протестувальників та 48 співробітників служб безпеки. Також відомо про арешт понад 10 600 людей за два тижні масових заворушень.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, а діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні.
Влада Ірану заявила, що американські військові та комерційні об'єкти США у регіоні будуть "законними цілями" в разі втручання Вашингтона у ситуацію всередині країни через масові протести. у відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що Америка відповість "на рівні".
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав президента США Дональда Трампа ліквідувати іранське керівництво, яке, за його словами, "вбиває власний народ".
