За даними американських медіа, військові США заявили про готовність до можливих ударів по Ірану найближчими днями, водночас Білий дім оцінює ризики ескалації.
Про це пише CBS News.
Зазначається, що президент США Дональд Трамп провів нараду з посадовцями з національної безпеки щодо потенційної військової операції проти Ірану. За інформацією джерел CBS News, американські військові готові до можливих ударів уже в ці вихідні, однак остаточного рішення поки що не ухвалено.
Обговорення у Вашингтоні тривають, а в адміністрації зважують як політичні, так і військові наслідки можливих дій і стриманості, зазначає CBS News.
Тим часом Пентагон на кілька днів почав тимчасово переміщувати частину персоналу з Близького Сходу — переважно до Європи або назад до США. За словами чиновників, такі кроки є стандартною практикою перед потенційними військовими операціями і не обов’язково означають неминучість атаки.
Що відбувається в Ірані
У відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти 28 грудня в Ірані почались протести. Пізніше вони обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності". Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинула авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерті 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4 382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені дані — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цієї інформації ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99 % інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
18 лютого в Женеві, Швейцарія, стартували ядерні переговори між США та Іраном. Переговори є непрямими, посередником у них виступив міністр закордонних справ Оману Бадр Альбусаїді.
