У вівторок, 13 січня, Велика Британія оголосила про запровадження "повних та додаткових санкцій" проти Ірану у зв’язку з масовими протестами, що спричинили сотні загиблих і затриманих.
Про це заявила міністерка закордонних справ Іветт Купер, пише The Guardian.
За її словами, обмеження будуть спрямовані на фінансову, енергетичну, транспортну, програмну та інші важливі галузі.
Вона також зазначила, що Міністерство закордонних справ Британії викликало посла Ірану у зв'язку з повідомленнями про реакцію країни на протести проти режиму.
"Велика Британія вже визначила ключових гравців в нафтовій, енергетичній, ядерній та фінансовій системах Ірану. Подальші заходи будуть спрямовані на фінансову, енергетичну, транспортну, програмну та інші важливі галузі, які просувають ядерну програму Ірану, і ми будемо продовжувати співпрацювати з ЄС та іншими партнерами, щоб вивчити, які додаткові заходи зараз можуть знадобитися у відповідь на події", — сказала Купер.
Посадовиця підкреслила, що 12 січня провела розмову з міністром закордонних справ Ірану, під час якої висловила "повну огиду Великої Британії до вбивств, насильства та репресій, які ми спостерігаємо". Купер додала, що заяви Ірану про те, що внутрішні протести в країні були спричинені іноземним впливом, є "брехнею та пропагандою".
"Ми та інші уряди по всьому світу сповнені рішучості не грати на руку режиму або дозволити перекручувати наші слова чи дії на підтримку їхньої брехні та пропаганди. Світ спостерігає за Іраном, і Велика Британія продовжуватиме протистояти брехні режиму, викликати його репресії та вживати заходів, необхідних для захисту інтересів Великої Британії", — додала Купер.
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року. Сили Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), поліція та ополчення застосовують насильницькі методи придушення демонстрацій. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї контролює армію, суди та ЗМІ, покладаючись на КВІР як ключовий механізм збереження влади.
Найбільш запеклі сутички між силовиками та протестувальниками зафіксовані в західних регіонах країни, столиці Тегерані та південній провінції Белуджистан.
Глава поліції Ірану Ахмад-Реза Радан заявив про затримання великої кількості лідерів протесту, які координували дії у соцмережах. Лише в Тегерані заарештували 40 людей за нібито "фейкові пости", що нібито збурювали громадську думку.
Президент США Дональд Трамп пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". Він визнав економічні труднощі, проте наказав "поставити погромників на місце".
Станом на 11 січня 2026 року було відомо про 538 загиблих. Серед них 490 протестувальників та 48 співробітників служб безпеки. Також відомо про арешт понад 10 600 людей за два тижні масових заворушень.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, а діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні.
Влада Ірану заявила, що американські військові та комерційні об'єкти США у регіоні будуть "законними цілями" в разі втручання Вашингтона у ситуацію всередині країни через масові протести. у відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що Америка відповість "на рівні".
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав президента США Дональда Трампа ліквідувати іранське керівництво, яке, за його словами, "вбиває власний народ".
