Велика Британія не дозволила Сполученим Штатам завдавати авіаударів по Ірану зі своїх військових баз.
Про це повідомив британський телеканал Sky News.
Зазначається, що американські військові розраховували використати бази на острові Дієго-Гарсія та у графстві Глостершир, де розташовані важкі бомбардувальники США. Проте уряд Великої Британії поки не схвалив таку операцію через можливі порушення міжнародного права.
"Згідно з давніми угодами між Лондоном і Вашингтоном, Пентагон може розпочинати операції лише з цих двох місць, а також з інших авіабаз Великої Британії, де розміщені американські військові літаки та персонал, за попереднього схвалення британського уряду", — йдеться у матеріалі.
Раніше CBS News із посиланням на власні джерела повідомив, що президент США Дональд Трамп провів нараду з посадовцями з нацбезпеки щодо потенційної військової операції проти Ірану. Зазначалось, що американські військові готові до можливих ударів по країні уже в ці вихідні (21-22 лютого), однак остаточного рішення поки що не ухвалено.
Згодом сам очільник Білого дому заявив, що "можуть трапитися дуже погані речі", якщо Іран не піде на угоду зі Штатами щодо своєї ядерної програми й повністю не відмовиться від збагачення урану.
6 лютого американська влада закликала громадян США негайно покинути Іран через погіршення безпекової ситуації в цій країні.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Верховний іранський лідер аятола Алі Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинули авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерті 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4 382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені оцінки — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цих даних ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99% інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
