Перейти до основного змісту
Пентагон перекидає авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості з Іраном

Пентагон перекидає авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості з Іраном

ЗМІ
USS Abraham Lincoln, США
Судно постачання USNS Big Horn, що пливе поруч з авіаносцем USS Abraham Lincoln 11 вересня 2024 року на Близькому Сході. AP/ВМС США

США передислокують авіаносну ударну групу з Південнокитайського моря до зони відповідальності Центрального командування США (CENTCOM), що охоплює Близький Схід.

Про це повідомляє телеканал NewsNation із посиланням на власні джерела в оборонному відомстві.

За даними джерел, до берегів Ірану прямує авіаносець USS Abraham Lincoln разом із супроводжувальними суднами та щонайменше одним підводним човном. Очікується, що перехід флоту до регіону триватиме близько тижня.

Зона відповідальності CENTCOM охоплює 21 країну, включаючи Ірак, Афганістан та Єгипет. Це значне посилення американської військової присутності біля кордонів Ірану.

Зазначається, що перекидання техніки супроводжується тривожними сигналами. Іран обмежив польоти до та з аеропорту Тегерана. Частині персоналу ключової військової бази США в Катарі порадили евакуюватися до вечора середи. Велика Британія закликала своїх громадян утриматися від поїздок до Ізраїлю через ризик нового обміну ракетними ударами між Ізраїлем та Іраном.

Переміщення авіаносної групи збігається з масштабними антиурядовими протестами в Ірані, що тривають з кінця грудня через економічну кризу. За даними правозахисників (HRANA), кількість загиблих під час придушення протестів режимом уже перевищила 2 500 людей.

Наразі у Білому домі тривають дискусії щодо того, чи нададуть США пряму підтримку іранським протестувальникам, які кидають виклик автократичному режиму.

Що відомо про протести в Ірані

Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року. Сили Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), поліція та ополчення застосовують насильницькі методи придушення демонстрацій. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї контролює армію, суди та медіа, покладаючись на КВІР як ключовий механізм збереження влади.

Найбільш запеклі сутички між силовиками та протестувальниками зафіксовані в західних регіонах країни, столиці Тегерані та південній провінції Белуджистан.

Глава поліції Ірану Ахмад-Реза Радан заявив про затримання великої кількості лідерів протесту, які координували дії у соцмережах. Лише в Тегерані заарештували 40 людей за нібито "фейкові пости", що нібито збурювали громадську думку.

Президент США Дональд Трамп пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".

Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". Він визнав економічні труднощі, проте наказав "поставити погромників на місце".

Станом на 11 січня 2026 року було відомо про 538 загиблих. Серед них 490 протестувальників та 48 співробітників служб безпеки. Також відомо про арешт понад 10 600 людей за два тижні масових заворушень.

Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, а діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні.

Влада Ірану заявила, що американські військові та комерційні об'єкти США у регіоні будуть "законними цілями" в разі втручання Вашингтона у ситуацію всередині країни через масові протести. у відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що Америка відповість "на рівні".

Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав президента США Дональда Трампа ліквідувати іранське керівництво, яке, за його словами, "вбиває власний народ".

Топ дня
Вибір редакції
На початок