Президент США Дональд Трамп сказав, що "можуть трапитися дуже погані речі", якщо Іран не піде на угоду стосовно своєї ядерної програми. Вашингтон хоче, щоби Тегеран повністю відмовився від збагачення урану.
Про це пише Reuters, посилаючись на промову Трампа на першому засіданні "Ради миру" та на коментар американського лідера на борту літака Air Force One.
Зокрема, на "Раді миру" Трамп говорив про літні удари США по ядерних об'єктах Ірану. За його словами, ті атаки принесли мир на Близький Схід: "Тепер ми маємо зробити ще один крок вперед, а може й ні. Ви дізнаєтеся про це протягом наступних, ймовірно, 10 днів".
"Вони [влада Ірану] не можуть продовжувати загрожувати стабільності всього регіону і повинні укласти угоду, а якщо цього не відбудеться, то трапляться погані речі. З оголошеними сьогодні зобов'язаннями «Рада миру» доводить, що вона не тільки скликає країни, а й розробляє та впроваджує реальні рішення", — заявив Трамп.
Пізніше, коли його попросили уточнити, він мовив журналістам на борту літака: "Я думаю, що цього часу буде достатньо, 10-15 днів максимум".
Раніше CBS News із посиланням на власні джерела повідомив, що президент США Дональд Трамп провів нараду з посадовцями з нацбезпеки щодо потенційної військової операції проти Ірану. Зазначалось, що американські військові готові до можливих ударів по країні уже в ці вихідні (21-22 лютого), однак остаточного рішення поки що не ухвалено.
6 лютого американська влада закликала громадян США негайно покинути Іран через погіршення безпекової ситуації в цій країні. США перекинули на Близький Схід тисячі військових, авіаносець, бойові кораблі, винищувачі та літаки-заправники. 3 лютого американські військові збили іранський безпілотник, який "агресивно наблизився" до авіаносця Abraham Lincoln в Аравійському морі. Того ж дня в Ормузькій протоці катери Корпусу вартових ісламської революції наблизилися до американського танкера і погрожували захопити його.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Верховний іранський лідер аятола Алі Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинули авіаносну ударну групу до Близького Сходу на тлі напруженості.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв у разі падіння режиму Хаменеї відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила смерті 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4 382 випадки смертей перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені оцінки — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цих даних ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99% інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
