США та Іран проведуть переговори в Омані у п'ятницю, 6 лютого. Вашингтон наполягає на обговоренні іранської ракетної програми, тоді як Тегеран готовий говорити лише про ядерну програму.
Про це з посиланнями на американських та іранських посадовців повідомило агентство Reuters.
Американський держсекретар Марко Рубіо заявив, що окрім ядерних питань переговори мають охопити балістичні ракети Ірану, підтримку Тегераном збройних угруповань на Близькому Сході та поводження іранської влади з власним населенням.
Водночас високопосадовець з Ірану заявив, що ракетна програма "не підлягає обговоренню". Інший іранський чиновник попередив, що наполягання США на неядерних питаннях може зірвати переговори. Разом з тим Тегеран нібито готовий проявити гнучкість щодо збагачення урану.
Президент США Дональд Трамп в інтерв'ю NBC News сказав, що іранський верховний лідер аятола Алі Хаменеї "має дуже хвилюватися". Трамп додав, що зараз іранці ведуть з американською стороною переговори, але не уточнив деталей.
Відомо, що у майбутніх переговорах візьмуть участь зять Трампа Джаред Кушнер, спеціальний посланець США Стів Віткофф та міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі.
Спочатку сторони планували зустрітися у Стамбулі, але Іран наполіг на Омані — там раніше вже проводили переговори, зосереджені виключно на ядерній програмі. За словами чиновника однієї з країн Перської затоки, посередниками можуть виступити одразу кілька країн, хоча Іран хоче двостороннього формату.
Раніше джерела Reuters повідомили, що Трамп висунув три умови для відновлення переговорів: нульове збагачення урану в Ірані, обмеження ракетної програми та припинення підтримки регіональних угруповань. Іран традиційно відкидає всі три вимоги як втручання у свій суверенітет.
Дипломатичні зусилля відбуваються на тлі напруженості: США перекинули на Близький Схід тисячі військових, авіаносець, бойові кораблі, винищувачі та літаки-заправники. 3 лютого американські військові збили іранський безпілотник, який "агресивно наблизився" до авіаносця Abraham Lincoln в Аравійському морі. Того ж дня в Ормузькій протоці катери Корпусу вартових ісламської революції наблизилися до американського танкера і погрожували захопити його.
Що відбувається в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року.
Президент США Дональд Трамп підтримав протести та пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності". Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". США запровадили проти Ірану нові санкції й перекинули авіаносну ударну групу до Близького Сходу.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні, а силовиків Ірану — приєднуватися до протестувальників. Пахлаві пообіцяв відмовитись від ядерної програми та визнати Ізраїль у разі падіння режиму Хаменеї.
Польща, США і Швеція закликали своїх громадян покинути Іран, Франція вивезла частину дипломатів. Британія запровадила нові санкції проти Ірану та тимчасово закрила своє посольство в Тегерані. Також посольство закрила й Україна.
Влада Ірану підтвердила загибель 5000 людей під час протестів. Правозахисна група HRANA повідомила про 3 308 підтверджених загиблих і понад 24 тисячі арештів, ще 4 382 випадки перебувають на перевірці.
Водночас з'являються неперевірені оцінки — від 2 до 20 тисяч загиблих. Перевірка цих даних ускладнена через повне загальнонаціональне вимкнення інтернету: з вечора 8 січня, за даними NetBlocks, 99 % інтернет-з'єднань в Ірані заблоковані, що фактично унеможливлює незалежний доступ до інформації.
28 січня Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів для укладення угоди щодо ядерної зброї і попередив, що американські військові кораблі вже увійшли в регіон і готові до "швидкого та жорсткого" удару.
