Центральний окружний суд Сеула засудив колишнього президента Південної Кореї Юн Сук Йоля до п’яти років ув’язнення за частиною звинувачень, пов’язаних зі справою про запровадження воєнного стану.
Про це повідомляють Yohhap та The Korea Times.
Це перше судове рішення у справах, пов'язаних із короткочасним запровадженням Юном воєнного стану у грудні 2024 року.
Судді визнали Юна винним у перешкоджанні виконанню ордера на арешт, зловживанні владою, а також у фальсифікації та знищенні офіційних документів.
Група спецпрокурора Чо Ин Сока вимагала для Юна 10 років ув'язнення, стверджуючи, що він "приватизував державні інститути", щоб приховати та легітимізувати свої протиправні дії.
Експрезидента звинуватили у використанні президентської Служби охорони для блокування слідчих з Управління з розслідування корупції серед високопосадовців, які намагалися заарештувати його 3 січня 2025 року.
Суд постановив, що розгортання підрозділу охорони для фізичного перешкоджання виконанню законного ордера є обтяжувальним перешкоджанням виконанню їхніх обов'язків.
Юна також засудили за його роль у суперечливому оголошенні надзвичайного воєнного стану 3 грудня 2024 року. Судді заявили, що він скликав лише частину членів Кабміну, "навмисно усунувши із засідання сімох чинних міністрів", що є порушенням їхнього конституційного права та обов'язку обговорювати питання про запровадження воєнного стану.
Крім того, суд визнав, що Юн разом із тодішніми прем'єр-міністром Хан Док Су та міністром оборони Кім Йон Хьоном сфабрикував документ щодо воєнного стану, а потім знищив його.
Екпрезидент Південної Кореї постав перед судом у вісьмох справах, пов'язаних зі спробою запровадити надзвичайний стан. Зокрема, йому висунуто обвинувачення у керуванні повстанням шляхом оголошення воєнного стану, за що група спецпрокурора просила для нього смертної кари; у причетності до запуску дронів у бік КНДР з метою провокації, щоб виправдати запровадження воєнного стану; у призначенні колишнього міністра оборони Лі Чон Сопа послом в Австралії, щоб той зміг покинути країну і уникнути розслідування щодо загибелі морського піхотинця.
Раніше прокурори вимагали для Юн Сук Йоля покарання у вигляді сукупного терміну 10 років позбавлення волі, який передбачає покарання за різними епізодами:
- 5 років — за перешкоджання слідчим під час спроби його затримання в січні;
- 3 роки — за порушення прав членів Кабінету міністрів, поширення неправдивої інформації в іноземних медіа та знищення доказів (записів із захищених телефонів військових);
- 2 роки — за фальсифікацію та подальше знищення переглянутої прокламації про воєнний стан.
Оголошення воєнного стану в Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 3 грудня 2024 року оголосив про запровадження воєнного стану у країні. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду "антидержавною діяльністю".
Юн також заявив, що такий захід необхідний для відновлення "верховенства права" в країні й пообіцяв "викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили".
Після запровадження воєнного стану, військове командування оголосило про заборону будь-якої політичної діяльності, зокрема протести. Окрім того, указ ставить під контроль усі ЗМІ та видавців, а також наказує лікарям, які перебувають у відпустці.
Через шість годин після оголошення Юн скасував воєнний стан в країні.
5 грудня президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив про прийняття відставки міністра оборони Кім Йон Хьона, який взяв на себе відповідальність за запровадження воєнного стану, що викликало значний резонанс у країні. Новим міністром оборони призначили генерала у відставці Чхве Бьон Хьока.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби схвалив імпічмент президента Юн Сук Йоля, який ввів у дію рішення про запровадження воєнного стану в країні. Імпічмент підтримали 204 депутати.
15 січня правоохоронці затримали усуненого президента Юн Сук Йоля за оголошення ним воєнного стану минулого місяця.
18 січня західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт Юна через його спробу запровадити у країні воєнний стан.
Юна усунув з посади Конституційний суд у квітні. Його судять за повстання, спричинене невдалим оголошенням воєнного стану. Якщо його визнають винним, його можуть засудити до смертної кари.
Юн постійно заперечував, що мав наміру ввести військове правління, але оголосив надзвичайний стан, щоб привернути увагу до зловмисних дій опозиційних партій та захистити демократію від "антидержавних" елементів.
