Президент Володимир Зеленський заявив, що американський лідер Дональд Трамп має у своєму розпорядженні сильні санкційні й тарифні інструменти, які може використати для тиску на Росію.
Про це він розповів журналістам, повідомляє Суспільне.
Зокрема, відповідаючи на запитання про те, чи розуміє Трамп, що саме Путін не хоче закінчувати війну, і за яких умов США готові запровадити проти РФ нові санкції, Зеленський відповів:
«У мене були зустрічі з сенаторами і конгресменами. Я їм подякував за те, що вони двопартійно підтримали закон Ліндсі Ґрема...Він (Ґрем — ред.) дуже довго робив усе, об'єднував голоси двох партій для того, щоб був позитивний результат. І зараз є цей результат, і я дуже вдячний йому за все, що він робив під час свого життя для України», — сказав президент.
За його словами, закон покійного сенатора Ліндсі Ґрема про антиросійські санкції, який 19 вересня підписав Трамп, містить «сильні обмеження».
«Там є санкції, і тарифна політика, і все це сьогодні є в руках президента Сполучених Штатів Америки. Він може використати цей інструмент щодо тиску на Російську Федерацію», — сказав Зеленський.
Він зауважив, що очільник Кремля Володимир Путін «точно не спішить із закінченням війни» й не дає відповідних сигналів. Через це, на думку Зеленського, санкційний тиск на РФ необхідно посилювати, щоб наблизити дипломатичне завершення війни.
Крім того, президент зазначив, що після його розмови з Трампом переговорні групи двох країн провели окрему зустріч, аби узгодити дати і кроки для «можливої підготовки» наступних контактів.
«Я думаю, що наші переговорні групи, які мали ще додаткову зустріч після нашої зустрічі з президентом Трампом, напрацюють всі дати для відповідних кроків, щодо можливої підготовки зустрічі...Ну, і також дуже хочеться, щоби було розуміння, що буде з санкціями», — додав президент.
Нагадаємо, 22 вересня Зеленський зустрічався з Трампом на полях Генасамблеї ООН. Президент США, серед іншого, казав, що очікує на укладення угоди щодо припинення війни Росії проти України.
Що відомо про закон Ґрема
Законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь, однак усього він має 119 співавторів з-поміж конгресменів — як демократів, так і республіканців, — які підтримують Україну.
Законопроєкт двічі переглядали — спершу, ще до смерті Ґрема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили деякі його положення.
Перша редакція передбачала можливість запровадження мит щодо понад 60 країн, а тепер документ зосереджується лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах природного газу. Також в оригінальній версії йшлося про 500% тарифи щодо країн імпортерів російської нафти та газу, а у погодженій президентом США версії йдеться про тарифну ставку від 0 до 100% і остаточне рішення щодо визначення конкретних тарифних ставок щодо кожної окремої країни буде ухвалене торговим представником США.
Вже після смерті Ґрема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану та «військового крила «Хезболли».
7 серпня за законопроєкт проголосував Сенат США, а 16 вересня його остаточно ухвалили у Палаті представників. Документ підтримали 262 конгресмени, проти були 159.
18 вересня президент США Дональд Трамп підписав закон покійного сенатора Ліндсі Ґрема про антиросійські санкції. Він надає американському президенту право запроваджувати до 100% мита проти країн, які купують російські енергоносії.
Президент України Володимир Зеленський подякував Трампу за підписання закону, а також сенаторам і членам Палати представників за його підтримку в Конгресі.
На законопроєкт Ґрема відреагували у Росії, Китаї та Індії. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва «спостерігає за розвитком ситуації», назвавши такий крок з боку американських законодавців «недружньою акцією».
У МЗС Китаю виступили проти законопроєкту та заявили, що американські обмеження не повинні впливати на економічну й торговельну співпрацю Пекіна з іншими державами. В індійському МЗС сказали, що «взяли до відома» ухвалений документ, однак Нью-Делі й далі закуповувати енергоносії у різних постачальників з урахуванням «ринкової динаміки».
