Спеціальна група прокурорів 26 грудня звернулася до суду з вимогою засудити колишнього президента Південної Кореї Юн Сук Йоля до 10 років позбавлення волі. Його звинувачують у перешкоджанні правосуддю та зловживанні владою під час спроби запровадження воєнного стану в грудні 2024 року.
Про це повідомляє агентство Yonhap.
Команда спеціального прокурора Чо Ин Сука під час фінального слухання в Центральному районному суді Сеула назвала дії колишнього лідера "тяжким злочином". За версією обвинувачення, Юн Сук Йоль використовував державні інституції для приховування та виправдання своїх дій.
"Злочинні дії підсудного серйозно підірвали правопорядок у Республіці Корея і глибоко образили людей, які довірилися йому і обрали його президентом. Замість каяття, підсудний неодноразово намагався довести законність воєнного стану", — заявив представник прокуратури.
Прокурори вимагають сукупного терміну у 10 років, який складається з покарань за різними епізодами:
- 5 років — за перешкоджання слідчим під час спроби його затримання в січні;
- 3 роки — за порушення прав членів Кабінету міністрів, поширення неправдивої інформації в іноземних медіа та знищення доказів (записів із захищених телефонів військових);
- 2 роки — за фальсифікацію та подальше знищення переглянутої прокламації про воєнний стан.
Цей вирок стосується лише першого з чотирьох судових процесів проти експрезидента. Юн Сук Йоль також фігурує як обвинувачений у справі про керівництво повстанням (заколот). Адвокати Юна наполягали на відтермінуванні рішення до завершення розгляду справи про повстання, проте суддя відхилив це клопотання.
Суд планує винести вирок у цій справі 16 січня 2026 року — за два дні до закінчення терміну чинного арешту Юна. Судовий розгляд щодо основного звинувачення (у повстанні), ймовірно, завершиться в лютому.
Оголошення воєнного стану у Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 3 грудня 2024 року оголосив про запровадження воєнного стану у країні. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду "антидержавною діяльністю".
Юн також заявив, що такий захід необхідний для відновлення "верховенства права" в країні й пообіцяв "викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили".
Після запровадження воєнного стану, військове командування оголосило про заборону будь-якої політичної діяльності, включаючи протести. Окрім того, указ ставить під контроль усі ЗМІ та видавців, а також наказує лікарям, які перебувають у відпустці.
Через шість годин після оголошення Юн скасував воєнний стан в країні.
5 грудня президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив про прийняття відставки міністра оборони Кім Йон Хьона, який взяв на себе відповідальність за введення воєнного стану, що викликало значний резонанс у країні. Новим міністром оборони призначили генерала у відставці Чхве Бьон Хьока.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби схвалив імпічмент президента Юн Сук Йоля, який ввів у дію рішення про запровадження воєнного стану в країні. Імпічмент підтримали 204 депутати.
15 січня правоохоронці затримали усуненого президента Юн Сук Йоля за оголошення ним воєнного стану минулого місяця.
18 січня західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт Юна через його спробу запровадити у країні воєнний стан.
Юна усунув з посади Конституційний суд у квітні. Його судять за повстання, спричинене невдалим оголошенням воєнного стану. Якщо його визнають винним, його можуть засудити до смертної кари.
Юн постійно заперечував, що мав намір ввести військове правління, але оголосив надзвичайний стан, щоб привернути увагу до зловмисних дій опозиційних партій та захистити демократію від "антидержавних" елементів.
