Група спеціальних прокурорів Південної Кореї вимагає норму покарання у вигляді смертної кари для експрезидента Юн Сук Йоля за невдале запровадження ним воєнного стану. Його звинувачують у перешкоджанні правосуддю та зловживанні владою під час спроби запровадження воєнного стану в грудні 2024 року.
Про це повідомляє південнокорейське медіа Yonhap News.
Спеціальна прокуратура запросила вирок у вигляд смертної кари 13 січня в Центральному районному суді Сеула.
Прокурори назвали експрезидента "ватажком повстання, який прагнув залишитися при владі, захопивши контроль над судовою та законодавчою гілками влади".
Раніше прокурори вимагали для Юн Сук Йоля покарання у вигляді сукупного терміну 10 років позбавлення волі, який складається з покарань за різними епізодами:
- 5 років — за перешкоджання слідчим під час спроби його затримання в січні;
- 3 роки — за порушення прав членів Кабінету міністрів, поширення неправдивої інформації в іноземних медіа та знищення доказів (записів із захищених телефонів військових);
- 2 роки — за фальсифікацію та подальше знищення переглянутої прокламації про воєнний стан.
Хоч смертна кара у Південній Кореї залишається юридичним покаранням, але з 1997 року у країні не виконували страт.
Оголошення воєнного стану в Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 3 грудня 2024 року оголосив про запровадження воєнного стану у країні. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду "антидержавною діяльністю".
Юн також заявив, що такий захід необхідний для відновлення "верховенства права" в країні й пообіцяв "викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили".
Після запровадження воєнного стану, військове командування оголосило про заборону будь-якої політичної діяльності, зокрема протести. Окрім того, указ ставить під контроль усі ЗМІ та видавців, а також наказує лікарям, які перебувають у відпустці.
Через шість годин після оголошення Юн скасував воєнний стан в країні.
5 грудня президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив про прийняття відставки міністра оборони Кім Йон Хьона, який взяв на себе відповідальність за запровадження воєнного стану, що викликало значний резонанс у країні. Новим міністром оборони призначили генерала у відставці Чхве Бьон Хьока.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби схвалив імпічмент президента Юн Сук Йоля, який ввів у дію рішення про запровадження воєнного стану в країні. Імпічмент підтримали 204 депутати.
15 січня правоохоронці затримали усуненого президента Юн Сук Йоля за оголошення ним воєнного стану минулого місяця.
18 січня західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт Юна через його спробу запровадити у країні воєнний стан.
Юна усунув з посади Конституційний суд у квітні. Його судять за повстання, спричинене невдалим оголошенням воєнного стану. Якщо його визнають винним, його можуть засудити до смертної кари.
Юн постійно заперечував, що мав намір ввести військове правління, але оголосив надзвичайний стан, щоб привернути увагу до зловмисних дій опозиційних партій та захистити демократію від "антидержавних" елементів.
